Предмет: Литература, автор: Botanik7492

Міні-Твір на тему

Сутність культури й освіти, призначення людини в сучасному світі та в майбутньому (за творами А. Азімова «Фах» і К. Функе «Чорнильне серце»).

Ответы

Автор ответа: forellka
0

     Автори Айзек Азімов і Корнелія Функе в своїх творах "Фах" і "Чорнильне серце" ставлять під сумнів питання сутності культури й освіти, призначення людини в сучасному світі та майбутньому. Однак, оскільки ці твори розглядають фантастичні або альтернативні реалітети, погляди авторів можуть бути спрямовані на висловлення певних ідей або коментарів.

     У "Фах" Айзека Азімова, технологічний прогрес і автоматизація приводять до заміщення людської праці роботами. Це ставить під загрозу призначення людини як працівника, що виконує певну функцію. Автор, можливо, вказує на необхідність перегляду призначення людини в сучасному світі і можливості розвитку інших аспектів, таких як творчість і саморозвиток.

     У "Чорнильному серці" Корнелії Функе, культура і освіта представлені через світ книг та вплив слів. Твір підкреслює важливість читання, навчання та розвитку уяви. Автор може підкреслювати, що культура й освіта є необхідними складовими для розширення світогляду і розвитку людини.

      Обидва твори, хоч і з різних жанрів, порушують питання, пов'язані з роллю людини в сучасному світі та її майбутньому. Вони спонукають читачів задуматися про ці питання, виокремлюючи важливість культури, освіти та розвитку як факторів, що визначають людську ідентичність і можливості.

Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: evgeniasalenik3
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
187. 1. Прочитайте текст. Простежте, якi людські властивості приписують землі та явищам природи. Якими дієсловами це передано? Орють. Переорана чорна земля піднімає вище груди, звiльна зітхає. Її огортає солодка втома: за літо вона наморилась, вигойдуючи на собі збіж- жя, бита громом, лякана блискавкою. Тепер вона позіхає, сивими ранка- ми вкривається туманом, до полудня тримає на собі колючу росу, а теп- ло й ввечері швидко простигае, залазячи вглиб... Земля жде на обложну мокву, на сiрi пронизуючі вітри, на безпроглядні ночі. Вся та негода буде й байдужою, вона засинатиме. І коли хута співатиме од яру до яру свою перемерзлу пісню, вона вже спатиме. Все більше вкриватиметься глибоки- ми заметами. І снитиметься iй, мабуть, легкий весняний дощ, який лунко стукає у й снігову хату. І так довго снитиметься ïй той дощ, аж поки справді не розбудить (Є. Гуцало).​
Предмет: Алгебра, автор: yaroslav541918733727