Предмет: Українська література, автор: dashazalevskaa

у чому на твою думку відчувається материнська любов нашої планети до кожного живого створіння? Помогите пожалуйста!

Ответы

Автор ответа: lizaribalko16
1

Українці з давніх-давен шанували Материнство як прояв найвищої любові в земному світі. В образі Анни (або ще її називали богинею Ладою) наші далекі предки прославляли Матір Небесну, Матір Всесвіту. На земну свою батьківщину теж дивились як на добру матір, що народжує все суще на Землі: рослини, тваринне царство; годує людей багатими плодами. Адже наша мати-земля — жива істота.

У всьому світі вшановується Богоматір — опікунка всього роду людського.

І, безумовно, кожна людина найдорожчим скарбом для себе вважає свою маму, яка дала їй життя, а матір’ю всього народу — свою Батьківщину. Напевно, саме тому у травні, коли земля буяє пишним цвітом народжень, в Україні святкують День матері. У цьому святі — данина любові всьому Материнству світу.

Микола Глущенко. Володимирська гірка

Де б не доводилось жити людині, її найдорожчим скарбом є земля предків, рідний край. Тут звучить рідна мова, яку ми дуже точно називаємо душею і серцем народу. У мові — голоси наших предків, промінь у майбутнє.

Виявляється, ця любов до рідного краю є не лише в людей, а й у пташок, і навіть рослин. Такою багатою і красивою, як в Україні, наша калина не буде в жодному краю.

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: 45678109246
Срочно!
Спишите предложения, выделите грамматические основы, расставьте знаки препинания.

Ни калина не растёт меж ними ни трава не зеленеет (И. Тургенев) . И метался ветер быстрый по бурьянам и снопами мчались искры по туманам... (А. Блок). Чины людьми даются а люди могут обмануться (А. Грибоедов) . Они, конечно, не знают меня да я-то их знаю (Ф. Достоевский). Только иволги кричат да кукушки наперебой отсчитывают кому-то непрожитые годы (М. Шолохов) . Жизнь даётся один раз и хочется прожить ее бодро, осмысленно, красиво (А. Чехов). Скажи ты ей два слова и она спасена (А. Чехов) .Становилось жарко и я поспешил домой (М. Лермонтов). Залает пёс домовый иль ветерок зашелестит в листах темнеющей пролетит (Н. Языков). То солнце тусклое блестит то туча чёрная висит (Н. Некрасов). Федя никогда не плакал зато находило на него временами дикое упрямство (И. Тургенев) . Она не двигалась только чуть-чуть шевелились брови (В. Распутин). Был уже весенний месяц март однако по ночам деревья трещали от холода, как в декабре (А. Чехов) . Упали две-три крупные капли дождя и вдруг блеснула молния (И. Гончаров).