Предмет: Українська мова, автор: glebyanin1

Висловте свої міркування у вільному есе щодо проблеми,порушеної у вірші

Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

Ответы

Автор ответа: selliwoo
0

Ответ:

мені дуже подобаєтся, що люди можуть описати свій досвід у віршах. мені подобаються її вірші, я дуже ціную те, що можу причитати її думки. втратити щось дуже легко, але цінувати та берегти дуже важко. коли є та чи інша річ, то вона є такою цінною, доки не зникне. лише після втрати люди розуміють цінність того, що мали. все пізнається в порівнянні. цей вірш має суть те, що треба цінувати абсолютно все. здавалося б, що все і завжди буде поряд: люди, дім, природа... та інше інше. але щастя в дрібницях, усмішці близьких, юв спів птахів, в палячому сонці та інших дрібницях. головне цінувати їх. адже вже після втрати буде дуже важко, але тільки після втрати люди почнуть трепетно ставитися до того, що мали. саме це описано у цій вірші. цінувати, любити, бути коханим та знати собі ціну. я дуже вдячна тому, що можу жити, дихати свіжим повітрям, читати чудові вірші, сміятись та просто творити та висловлювати свої думки.

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: dimamo4alin2016
Среди предложений 1—9 найдите такое, которое соединяется
с предыдущим при помощи частицы, указательного местоимения
и контекстного синонима.



(1)В письме к жене 18 мая 1836 года Пушкин удивлялся: откуда

взялись эти благоразумные молодые люди, «которым плюют

в глаза, а они утираются» вместо того, чтобы защитить свою

честь? (2)Иногда кажется, что мы вышли из шинелей именно

этих людей. (З)Звон упругой стали более не слышится нам в

слове честь.

(4)Откроем словарь Даля, чтобы вспомнить, во имя чего

ставилась на карту жизнь, полная великих надежд и гениальных

замыслов. (5)Итак, «честь — внутреннее нравственное достоинство

человека, доблесть, честность, благородство души и

чистая совесть». (6)И тут же примеры: «Человек незапятнанной

чести. По чести... Уверяю вас честью. Поступок, несовместимый

с честью... Знал бы ты честь... Поле чести... Честь моя требует

крови...».

(7)Дуэль! (8)Только этот разряд убийственной силы мог

стремительно восстановить нравственное равновесие. (9)Под-

лец знал, что его подлость может быть наказана не взиманием

штрафа через год по приговору суда, а сегодня вечером.