Висловте свої міркування у вільному есе щодо проблеми,порушеної у вірші
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
Ответы
Ответ:
мені дуже подобаєтся, що люди можуть описати свій досвід у віршах. мені подобаються її вірші, я дуже ціную те, що можу причитати її думки. втратити щось дуже легко, але цінувати та берегти дуже важко. коли є та чи інша річ, то вона є такою цінною, доки не зникне. лише після втрати люди розуміють цінність того, що мали. все пізнається в порівнянні. цей вірш має суть те, що треба цінувати абсолютно все. здавалося б, що все і завжди буде поряд: люди, дім, природа... та інше інше. але щастя в дрібницях, усмішці близьких, юв спів птахів, в палячому сонці та інших дрібницях. головне цінувати їх. адже вже після втрати буде дуже важко, але тільки після втрати люди почнуть трепетно ставитися до того, що мали. саме це описано у цій вірші. цінувати, любити, бути коханим та знати собі ціну. я дуже вдячна тому, що можу жити, дихати свіжим повітрям, читати чудові вірші, сміятись та просто творити та висловлювати свої думки.