Предмет: Русский язык, автор: danialaubakirov160

небольшой рассказ на тему чарынский каньон 45-50 слов

Ответы

Автор ответа: minecraftfly2007

Ответ:

Чарынский каньон в Казахстане — величественное природное чудо. Каменные стены высотой до 300 метров окружают реку, создавая впечатляющий пейзаж. Скалы разного цвета и формы сияют под солнцем, словно магические камни. Вдыхая свежий воздух и слушая шум воды, посетители ощущают силу и красоту природы, погружаясь в волшебный мир Чарынского каньона.

Поставь "Лучшмй ответ"

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Українська мова, автор: ivankazanli

Зробити переказ твору щедре серце дідуся.Отдам 40 балов!СРОЧНО!!!Текст внизу Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: «Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся.:.»
Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крила спогадів. Я повертаюсь у дитинство...
Як живий іде садом дідусь. Він і дня не міг про-.жити без роботи у свої сімдесят п'ять.
— Відпочили б, дідусю,— просила я його. А він лише одказував: «Без діла слабіє сила...»
Якось весняним, ранком дідусь сказав, що сьогодні навчить мене саджати яблуні. Я вже хотіла бігти, та він зупинив, ховаючи посмішку в сиві вуса. «Не метушись — швидше буде...»
Зібравши інструменти, дідусь став розмічати місце для ями, а я замішувала у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом став не поспішаючи копати.
Незабаром він покликав мене. «Бери, внучко, заступ і ген на той пустир підемо. Яблунька там, наче сирітка, серед кущів терсну заблукала...»
Деревце справді виявилося непоказним. Стовбур зламаний. Гілки висіли, ніби перебиті руки.
Яблуньку дідусь викопував довго. Потім обережно взяв дичку своїми вузлуватими мозолястими руками і став уважно розглядати кореневище. Щось проказуючи стцха до яблуньки, відрізав ножицями пошкоджені корінчики. Зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку.
Я стала закидати її, а він у той час ніжно підтримував яблуньку, легенько підтрушуючи. Зробивши црасиву луночку, з якоюсь веселою зажурою мовив: «Рости на радість людям!»
...Спогади на мить перервала бджілка, що злетіла з рожевої пелюстки. І знову я згадала дідуся. Останню його яблуньку — і першу в твір моєму житті.
Ні, дідусь не просто навчив мене саджати дерева, він навчив дарувати іншим радість і красу. А вони — безсмертні!

11 месяцев назад

Предмет: История, автор: Pernerovska

Роль козацтва у становленні української національної культури за Богдана Хмельницького

11 месяцев назад

Предмет: Физика, автор: lera171256

За какое время мяч, начавший своё паление без начальной скорости, пройдёт путь 35 м?