«У Галичині й Буковині було запроваджено воєнний стан. Усі, хто приєднався до
повсталих, лихословив проти цісаря, зберігав зброю, підлягав покаранню військовим трибуналом. Масові екзекуції, арешти і розправи над селянами ознаменували придушення повстання. Ватажок буковинських повстанців був позбавлений депутатського мандата, незабаром заарештований і після тяжких тортур помер». 1. Про яку подію йдеться? 2. Коли вона відбулась? 3. Який результат і значення мала?
Ответы
Відповідь:
1. Було створено Головну руську раду
2. 2 травня 1848 р. у Львові було створено першу українську легальну політичну організацію - Головну руську раду (ГРР)
3. Яка перебрала роль представника інтересів українського населення Галичини перед центральним урядом і виконувала ЇЇ протягом 1848-1851 рр. Раду, яка складалася з 30 постійних членів - представників світської інтелігенції, вищого і нижчого духівництва, очолив єпископ Григорій Яхимович. До складу ГРР увійшов також провідник закарпатських українців Адольф Добрянський.
Друкованим органом Головної руської ради стала «Зоря Галицька» - перша в Галичині та Україні газета українською мовою. У відозві до українського народу, опублікованій у першому номері газети, Рада заявила: «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, який розмовляє однією мовою...» То була перша в Галичині офіційна заява про те, що наддніпрянські й галицькі українці - одна нація.
3 ініціативи Головної руської ради за національну символіку галицьких українців було прийнято синьо-жовтий прапор та герб із зображенням золотого лева на синьому тлі. У містах, містечках і селах Східної Галичини виникло близько 50 місцевих руських рад, до складу яких обиралися здебільшого представники духівництва, селяни, міщани, світська інтелігенція (вчителі, шкільна молодь). Діячі руських рад прагнули домогтися забезпечення вільного національного розвитку українського населення Східної Галичини.
Пояснення: