Предмет: Математика, автор: suptavana027

Допоможіть будь ласка дам 50 балов

Приложения:

Ответы

Автор ответа: melissaeken210
0

1 сторона - 8

2 сторона в три раза длиннее первой, значит 8×3=21

3 сторона на три короче 2 стороны. 21-3=18

8+21+18=47

P∆=47 см

Автор ответа: alisasirsova0
0

Ответ:

1 бік 8 см

2 бік втричі більший за перший: 8×3=24

3 бік на 3 менше другого боку: 24-31=21

1-8

2-24

3-21

Периметр:53

Пошаговое объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: linkllaut1235
Стислий переказ " У степу" за Логвином:

Біля струмка козака Микола спішився и зсадовив малого на землю. Коня завіви у затінок, розсідлав. Самопал обережно притулив до дерева.

Микола розпакував речі. У торбинці лишилося ще трохи борошна, пшоно, кілька шматочків сала, міль та десяток сушених рибин.

Мідним казанком чоловік зачерпнув зі струмка крижаної води. Тоді всипав кілька жмень пшеничного борошна, посолив і почав вимішувати тісто. Коли тісто стало таке круте, що вже не липло до рук, Микола насипав у казанок ще борошна і заходився перетирати тісто з борошном грушевою ложкою, аж поки буханець тіста не перетворився на дрібненькі кульки. Їх Микола обережно зсипав у неглибоку дерев'яну миску.

Хлопчик тим часом напоїв коня Буланка й насипав йому вівса. Потім заступом викопав ямку,по боках поклав два шматки вивернутого дерну, а на них, як на цеглину, примостив поданий Миколою казанок, наповнений набраною зі струмка водою.

Козак сам заклав у ямку паливо, брязнув важким кресалом. І ось казанок облизують прозорі язики полум'я.

Коли завирував окріп, Микола всипав у казанок усю гору борошняних кульок. Ось випірнула з каламутного варива одна, друга, потім ще кілька закружляли по колу. Нарешті всі борошняні горошини піднялися нагору.

Микола зняв казанок з вогню, повичерпував варене тісто й наклав його у дерев'яну миску. Удвох із малим вони прочитали "Отче наш" і взялися розкошувати гарячою затіркою. Ще й по рибині з'їли.

Тільки козак зібрався загадати малому роботу, як побачив, що той уже спить на м'якій траві. Чоловік усе сам помив у струмкові й заховав у торби. Засипав піском вогнище, яке ще тліло. Осідлав Буланка, повантажив торби, припасував до сідла самопал.

У глибині долини козак побачив ніби кілька макових зернят. Алет зернята рухались!

Микола всадив сонного хлопчика в сідло і повів коня до найближчого пагорба. Крапки-вершники на мить застигли, а тоді почали невблаганно наближатися.

Козак знайшов густий кущ, один із товстих пагонів притис якомога нижче й жмаком трави прикрутив його верхівкудо сусіднього куща. До гілки ж приладнав стрілу.

Зладнавши такий "самостріл", Микола відвів від кущів коня. Невдовзі за його спиною наче дитина в долоні ляснула. То в когось із переслідувачів влучила Миколина стріла.

- Ваше, воріженьки щастя, що малий зі мною!

Чоловік легко злетів у сідло, малого ж пересадив наперед. Буганко чимдуж погнав до найближчого лісу.