Твір на тему доля книги в 21 столітті
Ответы
доля книги у 21 столітті вже нікого не хвилює, тому що всі читають елекронні книги, або не читають зовсім. Книга-це знання які ніхто не поважає, навіть я.Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє . Щорічно на нашій планеті зникають деякі види тварин і рослин. Чи може трапитися, що одного разу з нашого життя зникне такий культурний феномен, як книга? Чи вона завжди буде з нами? Все можливо...Я вважаю, що значення книги в житті людини неоціненне. Якщо не читати, ніколи не дізнаєшся ні про Гомера, ні про Данте, ні про Вольтера. А якщо людина не знає про геніїв, то навряд чи можна її охарактеризувати як людину розвинену.Щоб точно передавати свої думки, необхідно досконало володіти мовою. У цьому, я впевнений, допоможе читання книг, в яких зібрано незліченні багатства людського досвіду.
это все если что-то не так придумай свою концовку )))
Відповідь:
Пояснення:
Книги — морська глибина. Хто в них пiрне аж до дна, Той, хоч iтруду мав досить, Дивнiï перли виносить… — писав IванФранко. Книги зберiгають для людства чарiвний свiт добра й краси, вониможуть навчити великих тайн, окрилити мрiю. Не так уже давно, наприкiнцiXX столiття, вченi прогнозували зникнення книжковоï культуривзагалi. Мовляв, навiщо книги з паперу, якщо тепер iснуєможливiсть всю Нацiональну бiблiотеку записати на один кристал! Так,можливостi iнформацiйних технологiй сьогоднi сягнули так далеко, як незаглядали навiть науковi фантасти. Але книги залишаються i ще довгозалишатимуться великим надбанням культури. Як добре пахне друкарськоюфарбою новенька книжка! Якi гарнi в нiй кольоровi iлюстрацiï! Можнапогортати ïï сторiнки туди-сюди, торкнутися до майстернозроблених гравюр, передивитися коментарi. Книги вже багато тисячолiтьсупроводжують людську цивiлiзацiю. Нас вражають таємничi зарубки-написи з палеолiтичних печер, клинописнi знаки на чорному базальтi,якими записано першi в свiтi людськi закони, череп'янi дощечки зруïн стародавнього Вавилону, єгипетськi iєроглiфи,виведенi на папiрусах. Найдавнiша книга у свiтi — 13 папiруснихтомiв iз нумерованими сторiнками в шкiрянiй оправi. Вони знайденi 1946року в Луксорi, а написанi — у III столiттi н. є. Так довгокниги переписували за високими мурами монастирiв, приковували книгиланцюгами до церковних стiн, як велику цiннiсть передавали у спадок. По-i над дев'ятсот рокiв тому монахи-стiнописцi зобразили киïвськогокнязя-воïна Святослава на знак його освiченостi — з книгою уруках. Усiм вiдома перша в Украïнi бiблiотека, створена ЯрославомМудрим. На Євангелiях, привезених iз своïм посагомкиïвською князiвною Анною Ярославною, присягалися французькi королiв Реймсi. , Великим багатством сучасних бiблiотек є стародруки— шедеври Iоганна Гутенбер-га та Iвана Федорова. Навiки увiйшли доскарбницi культури украïнського народу Апостол, Острозька Бiблiя. Востаннiй було застосованр шiсть друкарських шрифтiв, двоколонний набiр,титульний аркуш.Та й сьогоднi, коли на комп'ютерних дисках у мене вже зiбрано стiлькикнижок, скiльки в районнiй бiблiотецi, я все ж iду в бiблiотеку, щобузяти книгу, ЯКа ВУГСЄ побувала в багатьох читачiв. Вона збереглаïхнi схвальнi написи, знаки обурення або запитання. Хтось зронивпiд впливом емоцiй на сторiнку сльозу. Хтось забув помiж сторiнкамикитайську закладку iз шовковими китицями. Одного разу в бiблiотецi япроглядала томик Пушкiна, виданий 1899 року, в рiк сторiччя вiд днянародження поета, i знайшла там засохлу квiтку. Мабуть, якогосьчервневого ранку цю книжку читала юна гiмназистка — i зробила своюзакладку, поклавши тоненьку квiточку, яка i збереглася до початкутретього тисячолiття серед пожовклих сторiнок книги. А якi чудовiзолотi, срiбнi, шкiрянi оправи стародрукiв — прекраснi витворисередньовiчних митцiв! Це чарiвнi вироби голландських, французьких,нiмець ких ювелiрiв. У вiддiлi рiдкiсних книг та рукописiвХаркiвськоï науковоï бiблiотеки iм. Короленказберiгається багато стародрукiв, малоформатних, малотиражнихкнижок, якi давно вже стали бiблiографiчною рiдкiстю, книжки завтографами. Написи на книгах — це цiкавий предметколекцiонування. Вiршованi побажання, фiлософськi сентенцiï, навiтьдати з пiдписами великих людей можуть стати в пригодi тим, хтовивчає ïхню творчiсть. Якийсь особливий смак — гортатисторiнки, до яких торкалися Леся Украïнка, Iван Франко, ГнатХоткевич, Борис Чичибабiн. Взiрцем читацькоï любовi до книгиє екслiбрис. Буквально це слово означає — З книг. Цеграфiчний знак, яким власник помiчає своï книги. Екслiбрисзавжди мiстить малюнок на тему лiтературних або наукових уподобаньвласника. Першi екслiбриси з'явилися у Нiмеччинi в другiй половинi XVст. ïх створювали Альбрехт Дюрер, Ганс Гольбейн-Молодший, ЛукасКранах. Перший книжковий знак в Украïнi датований 1601 роком— це екслiбрис цехового майстра Огофана Самборського з мiста Кам'янець-Подiльский. Власними екслiбрисами прикрашали своï книги братиРозумовськi, граф Безбородко. Видатним майстром екслiбрису булиукраïнськi художники Г. Нарбут, М. Жук, М. Фрадкiн, Караффа-Корбутта багато iнших.