Контрольний диктант (Запишіть текст, поставивши розділові знаки, розкривши дужки) Дім ще не/прокинувся він беріг у вс..ому зиму (у/в) висту(дж/ж)ених грубках (у/в) нахололих стінах та долівці (у/в) р(и/е)пучих дверях набряклих вологіс..тю. Я затопив (у/в) коминку. Полум..я вес(e/и)ло застрибало по дровах (с/з)кладених ще восени. Коминок дихнувши (у/в) кімнату димом пробився крізь повітряну пробку (у/в) димарі, і повіяло теплом. Раптом крізь потріскування дров і гуготіння полум'я я (у/в)чув ніжний треп(е/и)т, ніби i душа дому прокидалася до жи(т/тт)я. На припічку комина пробував крила метелик розбуджений теплом. Метелики залітали (у/в) дім восени перед холодами. Вони засинали по кутках разом із домом і разом із ним i прокидалися навесні. Цей метелик нагадував кл(и/е)новий листок у жовтні густо/червоний з брунатними цятками. Ось він одірвався від припічка і завалюючись на оніміле крило перелетів на люстру з люстри до вікна й заторохкотів об шибку визолочену сонцем. Я обережно взяв метелика за крильця і розчахнув половинки вікна впустивши до кімнати сонце (і/й) вітер. Метелик лоскiтно повз по лiнiях моєï долоні виповз на пучку змахнув крильцями знявся (у/в) небо полетів на/зустріч сонцю і розчинившись у його сяйві зник.
Ответы
Ответ:
Надіюсь що правильно
Объяснение:
Дім ще не прокинувся, дім ще беріг у собі зиму: у вистуджених грубках, у нахололих стінах та долівці, у рипучих, набряклих вологістю дверях. Я затопив у коминку. Полум’я весело застрибало по складених ще восени дровах. Коминок дихнув було в кімнату димом, але скоро той пробився крізь повітряну пробку в димарі, і повіяло теплом. Раптом крізь потріскування дров і гуготіння полум’я я вчув ніжний трепет, ніби душа дому прокидалася до життя. На припічку комина пробував крила розбуджений теплом метелик. Метелики залітали в дім восени, перед холодами, засинали по кутках разом з домом і разом з ним прокидалися навесні. Цей метелик нагадував листок клена у жовтні — густо-червоний, з брунатними цятками. Ось він одірвався від припічка і, завалюючись на одне, ще оніміле крило, перелетів на люстру, з люстри — до вікна й заторохкотів об визолочену сонцем шибку. Я обережно взяв метелика за крильця і розчахнув половинки вікна,.впустивши до кімнати сонце й вітер. Метелик лоскітно повз по лініях моєї долоні, виповз на пучку, змахнув крильцями, знявся в небо, полетів назустріч сонцю і зник, ніби розчинився в його сяйві.