Описати заняття та спосіб життя первісних людей (мисливців і рибалок, землеробiв i скотарів) на основі археологічних речових джерел.
Ответы
Для палеоліту характерне панування привласнювальних форм господарства – мисливства, збиральництва, згодом рибальства.
Пітекантропи постійно пересувалися в пошуках їжі, зупиняючись на більш-менш тривалий час у місцях, багатих на здобич. Давні мешканці теперішніх європейських земель живилися плодами, пагонами, корінцями теплолюбних рослин, яких тоді було багато. Вживали пітекантропи також м’ясо. Археологічні знахідки свідчать, що вони полювали на оленів, антилоп, коней і навіть слонів. Пітекантропи використовували вогонь, хоча й не вміли добувати його.
Неандертальці через зміну довкілля були змушені пристосовуватися до нових умов життя. Вони навчилися самі добувати вогонь, застосовувати ловчі ями, заганяти табуни коней, стада биків і оленів у болота та інші природні пастки, влаштовувати засідки. Кістки тварин використовували як будівельний матеріал. Зі шкур виготовляли одяг.
Люди сучасного типу, розселившись у Європі, Азії, Америці та Австралії, полювали на мамонтів, волохатих носорогів чи велетенських кенгуру, які після завершення льодовикового періоду вимерли.
На північних територіях України розпросторився прильодовиковий лісостеп, де жили мамонти. На півдні лежали безкраї холодні степи з численними стадами бізонів. У долинах річок, уздовж яких мешкали тварини, громади мисливців облаштовували свої поселення. Неподалік поселення чекали на мамонтів, які восени переходили в південніші райони. Полювали за допомогою списів, влаштовуючи для тварин пасткиями.
Мисливці на бізонів, полюючи, здобували не тільки їжу, а й матеріал для одягу, взуття й покриття жител (шкури) та для виготовлення знарядь (кістки). З рогів робили посуд, зі смужок шкіри та шерсті плели мотузки.
З кінцем льодовикового періоду пов’язують початок нової доби за археологічною періодизацією – мезоліту. На землях України ця доба тривала від 10 тис. років тому до 7 тис. років тому
Близько 10 тис. років тому завершився льодовиковий період, саме тоді в Європі встановився клімат, подібний до сучасного. Подібним до сучасного став і тваринний світ. У соснових та березових лісах оселилися лосі, благородні олені, тури, дикі кабани. Полювання перетворилося на копітку й марудну справу: годинами, а часом і днями мисливцеві доводилося вистежувати здобич, проте впольованого м’яса вистачало ненадовго. Від голодної смерті лісових мисливців часто-густо рятували їстівні ягоди та гриби.
У післяльодовиковий період змінилися не тільки способи полювання, а й мисливське знаряддя. Було винайдено лук і стріли. До спорядження мисливців узимку додалися лижі. Люди доби мезоліту користувалися також човнами. Дослідники вважають, що саме за тих часів було приручено собаку – незамінного помічника під час полювання.
Лісові мисливці мешкали в північній частині України. На півдні життя людей трохи відрізнялося, що зумовлено поширенням інших тварин і рослин. Важливу роль відігравало збиральництво, а також рибальство. Уздовж Дніпра, поблизу порогів, природа була настільки багатою, що люди могли там жити постійно. У Криму, як засвідчують археологічні знахідки, люди залюбки обживали печери й гроти.