Допоможіть скласти лінгвістичну казку, у якій пояснити чому до особових займенників іноді додається літера Н.
Ответы
Відповідь:Одного разу, в країні мови, живла маленька дівчинка на ім'я Лінгва. Вона була цікава і спостережлива, завжди задавала запитання і шукала відповіді. Одного дня, Лінгва вирішила розгадати таємницю особових займенників.Вона звернулася до старого Лінгвістичного Мудреця, який мешкав у великому книжковому саду. Мудрець радо погодився допомогти Лінгві та розповісти про особові займенники."Лінгва," сказав Мудрець, "особові займенники використовуються, щоб замінити іменники, які вказують на конкретні особи або предмети. Але іноді ми помічаємо, що до цих займенників додається літера 'Н'. Це називається називним закінченням."Лінгва зацікавилася і запитала: "Але чому саме 'Н'? Як воно виникло?"Мудрець усміхнувся і продовжив свою казку:"Давним-давно, коли мова ще була молодою, займенники використовувалися без закінчень. Але з часом люди зауважили, що додавання літери 'Н' до особових займенників допомагає зрозуміти, що саме цей займенник виступає в ролі підмета у реченні."Ось приклад," продовжив Мудрець. "Якщо ми кажемо 'Я люблю', то не завжди зрозуміло, кого саме я люблю. Але якщо ми скажемо 'Я люблю нього' або 'Я люблю неї', то вже стає зрозуміло, що ми говоримо про конкретну особу або предмет."Лінгва осмислила ці слова і подякувала Мудрецю за відповіді. Вона розуміла, що додання літери 'Н' до особових
Пояснення: