Предмет: История, автор: Аноним

Один день із життя давніх слов'ян УВАГА НЕ СКОПІРУВАНИЙ ТЕКСТ А РОЗПОВІТЬ ПРО 1 ДЕНЬ ВІД ЇХНЬОГО ЛІЦА

Ответы

Автор ответа: timcisinandriy
3

Ответ:

Ранок слов’янина починається з першим промінням сонця. Сім’я прокидається в маленькому будинку, тільки невелика частина якого виступає над землею. Всередині приміщення досить прохолодно і сиро. Зігрітися допомагає розпалене вогонь у викладеною з каменю або земляній печі. Димаря ще немає, так що чад від печі заповнює все приміщення. Двері являє собою дві рублені половинки, які можна зрушувати/розсовувати. Підлога покрита твердою, добре утрамбованою землею. Жінка то і справа поливає її водою і підмітає. З ранку на дерев’яному столі членів сім’ї чекає сніданок, що складається з зернової каші або юшки («юхи») і молока.

Вся посуд зроблена власноруч, без допомоги гончарного круга. З прикрас на високому круглому і звужується догори глиняному горщику є кілька прямих або косих насічок. Начиння складається з безлічі плоских тарілок, глечиків та кухлів. В одному з глечиків, схожих за формою на бутон тюльпана, кілька років тому був похований прах батька. Його спалили на багатті, і зібраний в посудину попіл заритий у спеціально відведеному місці – ділянці поля поховальних урн.

Після сніданку чоловіки йдуть в поле чи в ліс працювати, жінки залишаються вдома, щоб займатися ткацтвом і вишивкою. Діточки, якщо такі є, будуть доглядати за худобою. Домашніх тварин у давніх слов’ян було багато: це і коні, і корови, і свині, вівці, є так само кури і гуси.

Головні вітчизняні новорічні традиції

Взявшись за дерев’яну соху, мотику або копалку, мужики відправляються сіяти чи жати пшеницю, овес, жито, ячмінь чи коноплі (для вироблення тканини). Залізних знарядь поки дуже мало, як і ковалів – майстрів, що виготовляють з руди кільця, ножі та інші необхідні в господарстві речі. Якщо земля-матінка ще не оброблялася, то вона називається «метою», «цілиною», та ж, що вже вирощувалась – «нивою». Народи, що живуть в оточенні лісів, поля очищають на місці спалених дерев. Грунт там родюча, але лише протягом 4-5 років. Далі знову потрібно готувати нову пустку. Тільки з часом землероби вдадуться до допомоги волів і коней, запряжених у плуг.

Захотілось меду – гайда в ліс на бортництво (походить від слова «борть», що означає «дупло в дереві»). Дим від палаючого поліна заспокоює бджіл, і можна дістати меду. Взагалі в лісі для людини маса смакоти: і гриби, і горіхи, і ягоди, і береста, і сік…А під Новий рік – свято, яке відзначатиметься у вересні, спалюється поліно – щоб був урожай, достаток і мир.

На свята дозволено бенкет, що складається з м’яса убитих диких тварин і спійманої риби. Полювання і рибальство, крім землеробства та лісового збирання, основні види зайнятості та способи видобутку припасів.

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: g60151556
Предмет: История, автор: ahtamovn433
спользуя источники А и В, выполните задания. Источник А В «Годы великого бедствия» джунгарское нашествие причинило казахскому народу тяжелые страдания. последствиями которого стали голод и нищета. Воспользовавшись политической раздробленностью Казахского ханства, джунгары с 70-тысячным войском с семи направлений вторглись на казахскую землю. Серьезно пострадало население, стоявшее на пути военачальника Шона-Даба. Его войско захватило 5000 казахских семей. Сотни аулов были опустошены, скот был разграблен, некогда процветавшие города были захвачены врагом и безжалостно разрушены. в поисках спасения тысячи казахов были вынуждены покинуть родные земли. Российская империя для защиты подданных народов (башкиров и калмыков) усилила свои границы, в Уральском крае были предприняты меры по строительству новЫХ военных укреплений. Значительная часть казахов переселилась на территории центральноазиатских государств. Большинство родов Среднего жуза, переправивших через реку Сырдарья, переселились в окрестности города Самарканд, а значительная часть казахов Младшего жуза в Хивинское и Бухарское ханства. Источник В Эти события хорошо освещены в поэме-дастане Ш. Кудайбердыулы «Калкаман -Мамыр»: Год одна тысяча семьсот двадцать третий, когда казахи сразились с калмыками (джунгарами). Суан Рабдан возглавил войско врага, Сам батыр, имевший опыт ведения войны. В этой войне казахи уступили врагу, Потеряв две трети своего состава, Проиграв войну, они не смогли удержаться на Сырдарье. И были вынуждены отступить в степи Сарыарки. Почему Казахское ханство не смогло противостоять джунгарскому нашествию в 1723 году? Приведите доказательства к тяжелым последствиям демографические джунгарского нашествия в «Годы великого бедствИЯ» вторжения Шона-Дабана Укажите районы переселеНИЯказахов B «Годы великого БЕДСТВИЯ>> Используя источник в опишите последствия 1. 2. 3.ПОМОГИТЕ ПЖ ДАЮ 50 БАЛЛОВ​
Предмет: Алгебра, автор: atkevicv91
Предмет: Математика, автор: Аноним