особливості природних умов і ресурсів хмельницької області
Ответы
Ответ:
Природні ресурси
Природно-заповідний фонд Хмельницька область є унікальним оселищем рідкісних видів, більшість з яких охороняються на міжнародному та європейському рівні і становлять особливу цінність за умов заповідання.
Основу природно-заповідного фонду області становлять об’єкти різних категорій: національні природні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища зі збереженням природних угруповань та ландшафтів.
До окремої категорії можна віднести парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, дендрологічні парки, зоологічні парки та ботанічні сади. Такі об’єкти природно-заповідного фонду можуть створюватись на ділянках природного лісу чи лук з подальшим формуванням та поповненням колекцій рідкісних видів рослин та тварин регіону, рідкісних угруповань, а також екзотичних видів рослин та тварин. В парках створюються умови для відтворення та розмноження популяцій зникаючих та вразливих видів, що охороняються на національному та регіональному рівнях.
На сьогоднішній день в структурі природно-заповідного фонду області нараховується 522 об’єкти загальною площею 328467 га.
З них ключовими об’єктами є:
– один з найбільших у Європі та найбільший в Україні національний природний парк «Подільські Товтри» загальною площею 261316 га. Територія парку займає повністю два адміністративних райони – Кам’янець-Подільський і Чемеровецький, частково Городоцький район, та складає 12,67% від загальної території Хмельницької області.
Найбільші озера: Святе озеро у Славутському районі, Кузьминське у Красилівському, Новоставецьке у Теофіпольському районі та Летичівське озеро.
Грунти області – переважно чорноземи та сірі опідзолені, на яких розміщується близько 70% сільськогосподарських угідь. Область багата запасами торфу (Теофіпольський, Хмельницький, Полонський та Славутський райони).
На території області розвідано 260 родовищ корисних копалин, з яких експлуатується близько ста (цегельні глини, піски, вапняки для виробництва вапна, вапняки та граніти для виробництва щебеню і буту).
На території області розвідано 21 родовище граніту із запасами 230-250 млн. м2 (вздовж річки Случ біля Старокостянтинова, річки Південний Буг біля Меджибожа і річки Хомори біля Полонного).
Хмельниччина – єдиний регіон в Україні, де розвідані родовища сапонітових глин. Запаси Хмельницьких родовищ сапонінів сягають понад 100 млн. тонн.
На півдні області розвідані комплексні родовища глауконітових пісків. Є також поклади фосфоритів – сировини для виробництва мінеральних добрив.
Область має також потужні запаси лікувальних і столових вод. Нині розвідані та досліджені родовища мінеральних вод типу „Нафтуся”, „Миргородська”, родонові води, 10 родовищ столових вод.
Клімат області помірно континентальний (м'яка зима і тепле вологе літо). Пересічна температура січня становить –50, липня – +190С.
Фауна області складає 311 видів хребетних (60 ссавців, 190 птахів, 10 рептилій, 11 амфібій). 15 занесено до Червоної книги. 77 видів нашої фауни занесені до обласної Червоної книги. В лісах зустрічаються олені і лосі, дикі свині і косулі, білки і борсуки, вовки і лисиці, зайці-русаки, видри, тхори, їжаки, куниці, вужі, гадюки та багато інших.
У флорі Хмельниччини майже 1500 видів вищих спорових і насінних рослин, з яких 237 видів потребують охорони. Вони ввійшли до обласної Червоної книги. З них 68 видів рослин занесені до Червоної книги України.
Объяснение:
Ответ:
Природні умови:
Сума активних температур до 2450°, кількість днів з спадами більше 160 за рік, підвищена вологість повітря, тривалість сонячного сяйва менше 1800 год. за рік, зі сніговим покривом 90–95 днів. Хмельницька область має досить густу сітку річок, ставків і водосховищ, але природних озер на її території дуже мало.
Ресурси:
Природно-заповідний фонд Хмельницька область є унікальним оселищем рідкісних видів, більшість з яких охороняються на міжнародному та європейському рівні і становлять особливу цінність за умов заповідання.
Основу природно-заповідного фонду області становлять об’єкти різних категорій: національні природні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища зі збереженням природних угруповань та ландшафтів.
До окремої категорії можна віднести парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, дендрологічні парки, зоологічні парки та ботанічні сади. Такі об’єкти природно-заповідного фонду можуть створюватись на ділянках природного лісу чи лук з подальшим формуванням та поповненням колекцій рідкісних видів рослин та тварин регіону, рідкісних угруповань, а також екзотичних видів рослин та тварин. В парках створюються умови для відтворення та розмноження популяцій зникаючих та вразливих видів, що охороняються на національному та регіональному рівнях