Предмет: Українська література, автор: katastarys8

12. Дати розгорнуту відповідь на запитання «твір Вітрогон з розділу «Світ дитинства» захопив найбільше й чому? Чого навчає герой // героїня цього твору?»
Будь ласка допоможіть то дуже срочно!. даю багато балів

Ответы

Автор ответа: artemzizn91
1

Ответ:

Твір "Вітрогон" з розділу "Світ дитинства" захопив мене своїм романтичним настроєм та прекрасним зображенням природи, що витворює головний герой - хлопчик Олесь. Я полюбила описи квітучих полів, вітряних дерев та барвистого неба, які створювали особливу атмосферу чистоти та свободи.

Герой цього твору навчає нас тому, що потрібно вірити в свої сили та не боятися проявляти свою індивідуальність. Олесь не став слухатися батька та не пішов у школу, а продовжив займатися своїми улюбленими справами - створювати вітрогони. Хоча його творіння спочатку здалися непотрібними, вони знайшли своє застосування, допомагаючи жителям села розв'язати проблему з водою.

Також, цей твір навчає нас цінувати природу та дбайливо ставитися до неї. Олесь проявив повагу до природи, використовуючи її ресурси не для особистої вигоди, а для користі інших людей.

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: NurgisaTorehanov
Предмет: Химия, автор: ornjendkkndkdnhhbebj
Предмет: Русский язык, автор: Dimargfh196
пж
Выпиши из предложения 5 слова, в которых все согласные звуки звонкие,
(1) Чу! (2) Шепчут… (3) Как музыка, шелестят в душе камыши и зимой. (4) Лежит у меня к ним сердце. (5) То они тихие и покорные, нежные, как мизинчик ребёнка когда весной стрелочками только-только выходят из воды. (6) То они могучие и спокойные, непробиваемой стеной охраняющие утиные топи, куда не каждый охотник отважиться заглянуть даже и на челноке. (7) То они буйные и непокорные в бурю, строптивые, бросающие вызов любому бурану ливню граду — чему угодно! (8) И тогда они величественны в своём неповеновени: их можно только согнуть но сломать—никогда.
(9) То эти же самые камыши, пожелтевшие, высокие и тощие, раздетые первыми морозами почти догола, стоят над свинцово-синий водой и с сожалением смотреться в зеркало ледяной корочки у берега; с грустью пр_вожают они свои же опадающие листья которые лодочками беспокойно верт_тся на воде и уплывают безвозвратно