Описати повсякденне життя селян у 14-15 ст.
Ответы
Відповідь:
Пояснення:
Община розприділяла між окремими господарствами повинності, які призначав селу її сеньйор. Община часто вибирала свого старосту, будувала церкву, утримувала священика, слідкувала за станом доріг та й взагалі за порядком на своїх землях. Свята на селі також влаштовувались коштом громади. Весілля чи похорони були також спільною справою. Найстрашніше покарання — вигнання з общини. Така людина — ізгой позбувався всіх прав і не міг розраховувати на захист. Доля його майже завжди була сумною.
Господарство. Приблизно з 8 століття (епоха Каролінгів) поширилось новинка, яка суттєво вплинула на урожайність зернових. Це було трипілля. Вся орна земля ділилась на три поля рівних розмірів. Одне засівалось яровими, інше — озимими, а третє залишалось відпочивати. Наступного року поля змінювалися. Землі при такій системі менше вичерпувались. До того ж стали використовувати гній. У кожного господаря була своя смуга землі на кожному з трьох полів. Черезсмужно лежали також землі сеньйора і церкви. Їм також доводилось коритися рішенням общинних зборів: як використовувати в цьому році те чи інше поле, коли пасти худобу тощо. У цей же час було придумано хомут і підкови. Це дозволило використовувати коней не лише на війні.
Ремесло. Селяни не лише обробляли землю. В селі завжди були свої ковалі та мельники. Їх поважали - недарма саме вони - герої казок та страшних легенд... Млини були водяними, вітряки з’явились приблизно у XIII ст.
Зрозуміло що були й гончарі, а жінки займались ткацтвом. В селах по мірі необхідності добували залізо, робили з рослин фарби. Таке господарство, у якому все необхідне виробляється для споживання, називається натуральним.
Місце й час. Світ селянина був обмежений найближчим лісом чи річкою. Що за краї лежать далі, що там відбувається, селянин міг не знати, або уявляти найнеймовірнішим чином. Час у селі йшов по колу: за оранкою - жнива, за жнивами — оранка. Люди в селі живуть «як при батьках і дідах». День не поділявся на години: люди або «прислухались» до шлунку — «між обідом і вечерею», або ж орієнтувалися по сонцю на небі.