Question

І легко дишеться, і груди знов охочі вдихати сум квіток, що линув від роси.
Мова – не доля народу, і вона залежить від того, як ревно всі ми плекатимемо її.

Зробити:
- Синтаксичний розбір реченнь
- Частини мови, члени речення
- Побудувати схеми цих реченнь

Answer 1

   Синтаксичний розбір речень:

   І легко дишеться, і груди знов охочі вдихати сум квіток, що линув від роси.

   Просте речення, без підмета, з однорідними присудками.

   Мова – не доля народу, і вона залежить від того, як ревно всі ми плекатимемо її.

   Складне речення з підрядним зв'язком.

   Частини мови та члени речення:

   І легко дишеться, і груди знов охочі вдихати сум квіток, що линув від роси.

   І - сполучник

   легко - прислівник

   дишеться - дієслово, недоконаний вид, 3 особа однини

   і - сполучник

   груди - іменник, підмет

   знов - прислівник

   охочі - прикметник, присудок

   вдихати - дієслово, недоконаний вид, інфінітив

   сум - іменник, додаток

   квіток - іменник, пояснювальне слово до додатка

   що - сполучник

   линув - дієслово, доконаний вид, частка присудка

   від - прийменник

   роси - іменник, пояснювальне слово до частки присудка

   Мова – не доля народу, і вона залежить від того, як ревно всі ми плекатимемо її.

   Мова - іменник, підмет

   не - частка

   доля - іменник, присудок

   народу - іменник, пояснювальне слово до присудка

   і - сполучник

   вона - займенник, підмет

   залежить - дієслово, недоконаний вид, 3 особа однини

   від - прийменник

   того - займенник, підмет підрядного речення

   як - сполучник

   ревно - прислівник

   всі - займенник

   ми - займенник

   плекатимемо - дієслово, доконаний вид, майбутній час, 1 особа множини

   її - займенник, додаток

Схеми реченнь:

   І легко дишеться, і груди знов охочі вдихати сум квіток, що линув від роси.

   [Просте речення] І легко дишеться, і груди знов охочі [складний присудок] вдихати [дієслово] сум квіток [додаток], що линув від роси [означення].

   Мова – не доля народу, і вона залежить від того, як ревно всі ми плекатимемо її.

   [Просте речення] Мова [підмет] – не доля народу [присудок], і вона залежить [присудок] від того, як [означення] ревно всі ми [підмет] плекатимемо її [додаток].