Предмет: Литература, автор: nanaxa76

Скласти твір опис. Васильківський. Хати взимку. В твір має входити передній план та задній план.​

Приложения:

Ответы

Автор ответа: araben007
1

Відповідь:

Васильківський - мальовниче містечко на південь від Києва, яке має особливий шарм взимку. Хоча зелені сади й квітучі луки вже зникли під білим покривалом снігу, хати тут виглядають особливо чарівними.

Передній план - це тепла затишна хата, що стоїть на околиці містечка. Віддаленість від центру не завадила їй стати прикладом збереження національних традицій. Це видно і ззовні: стіни з білого штукатурного каменю прикрашені вишуканим геометричним орнаментом, вікна прикрасили зелені жалюзі, на даху відчувається знайомий запах диму, який надходить із димоходу. В середині хата також прикрашена в національному стилі. По стінах розміщені дерев'яні вишукані візерунки, на пічці стоїть посуд українського виробництва. А ось на столі чайник із засмаглого мідного металу, нагадує про багаті традиції української господині.

Задній план - це величезні поля, що простягаються за межами міста. Хоча вони вкриті снігом, все ж таки простежуються межі городів і сільських домівок. І здається, що ніщо не може нарушити цю гармонію і спокій. Але не забуваймо, що під білим покривалом поля приховують величезний потенціал для розвитку і родючості. Така ж і хата - на перший погляд може здатися маленькою й скромною, але вона повна тепла, турботи і родючості.

Васильківський - це мальовниче містечко, що знаходиться на південному заході Київської області. В зимовий період тут настає спокій і тишина, яка зачаровує своєю красою. Хати взимку набувають особливого, затишного вигляду. Поруч з будинками стоять високі снігові замети, що додає відчуття тепла і комфорту.

Особливо красивим видом на фоні засніжених лісів і полів виглядають дерев'яні хати з глиняними печами. Їхня структура та матеріал, з якого вони збудовані, зберігає традиційний український стиль. В кожній з таких хат панує внутрішній світ, де можна відчути тепло і затишок, навіть якщо за вікном метелиця.

Але не лише хати додають чарівності Васильківському взимку. Навколо них розкинулися величезні поля та ліси, які здаються нескінченними в білому покриві снігу. По сусідству з хатами розташовані гаї та парки, де можна погуляти і насолодитися красою зимової природи.

Васильківський взимку - це місце, де можна відчути гармонію та спокій, насолоджуючись красою зимового краєвиду. Звідси можна побачити усю неповторну красу України, яка дарує нам нескінченну гаму емоцій та вражень. І ті хто зможе відчути і зберегти ці відчуття, обов'язково повернуться сюди знову і знову, щоб насолоджуватися цією величезною і незабутньою красою.

Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: rustambekovvvv
Предмет: Русский язык, автор: nicitos6565
Ответить на вопросы:
1. Каким настроением проникнут этот текст? Какие слова и словосочетания помогают передать это настроение?
2. Какова основная мысль этого текста?
3. Объясните смысл слова распластала.
4. В каком значении употреблено слово чужой в словосочетании чужие бабочки?
5. Напишите транскрипцию выделенных слов. Всегда ли слова пишутся так, как произносятся?
6. Какие звуки обозначают выделенные буквы в данных словах: тёплый – вдвоём, крыльях – двумя, стороне – ей. О каком фонетическом законе позволяют вспомнить эти пары слов?
7. Одинаковую ли роль выполняет мягкий знак в словах больше и на крыльях? Когда пишется разделительный мягкий знак, а когда – твердый?
8. Сделайте фонетический разбор слов: крыльями, чужие, тёплый.
9. Спишите текст, вставляя пропущенные буквы и выделяя орфограмму. В каком из слов в другом контексте вы вставите другую букву? В каком из слов есть полногласное сочетание, которое указывает на исконно русское происхождение слова?
10. Подберите однокоренные слова к слову с__дели. Выделите в них корни.
11. Можно ли ошибиться в написании гласной, если она стоит под ударением? Приведите примеры.
12. Попробуйте написать свою лирическую миниатюру об одном из осенних дней

По этому тексту:
Рядом с нашим домом лежит старое, трухлявое бревно. После обеда вышел я посидеть на бревне, а на нем - бабочка. Я остановился в стороне, а бабочка вдруг перелетела на край - дескать, присаживайся, на нас-то двоих места хватит. Я осторожно присел с нею рядом. Бабочка взмахнула крыльями и снова распластала их, прижимаясь к бревну, нагретому солнцем. - Тут неплохо, - ответил ей я, - тепло. Бабочка помахала одним крылом, потом другим, потом и двумя сразу. - Вдвоем веселей, - согласился я. Говорить было вроде больше не о чем. Был теплый осенний день. Я глядел на лес, в котором летали между сосен чужие бабочки, а моя глядела на небо своими огромными глазами, нарисованными на крыльях. Так мы и сидели рядом до самого заката.