Предмет: Литература, автор: nikitaybrbnf08

про що мене змусила задуматися повість "Брати Лев"яче Серце"

Ответы

Автор ответа: shkolnikss
1

Відповідь:

Эта повесть заставила меня задуматься о том, что люди "ищут соринку в глазах другого, а в своем и бревна не замечают". Люди не думают о других, у большинства из них стадный инстинкт. Один выкрикнул, значит и другой выкрикнет. Они думают "А чем я хуже него?".

Как не печально, но такова реальность сия бытия.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Українська література, автор: marka2sdad
чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, це звичайна повсякденна страва. Адже сьогодні в кожному будинку на столі є хліб та сіль. Його присутність у наших домівках, на думку багатьох, не є показником достатку. Дехто ж з різних міркувань і зовсім відмовився від йо­го споживання. Проте найчастіше ті, хто їдять хліб, навіть не замислюються над тим, який довгий шлях поборов він, щоб потрапити на домашній стіл. А ось старий мужчина, що загортає куплений буханець у білу серветку й обереж­но, наче найкоштовнішу річ, кладе його в торбинку. Може, хліб для неї — це болючі спогади про далеку юність? Ту саму юність, коли страшний голодомор, жор­стока війна примушували людей усе віддавати за шматочок звичайного житнього хліба. А дехто, не маючи рятівного їстівного шматочка, втрачав людську подобу і вбивав собі подібних, щоб підживитися і не померти страшною голодною смер­тю. На жаль, і таке траплялося в нашій величній і водночас трагічній історії… А ось іде замріяний хлопчина, який щойно повернувся з села, де живуть йо­го рідні — славний козацький рід. Юнак пам’ятає, як розповідала матуся, що зу­стрічали її, молоду й чарівну наречену, з хлібом-сіллю на рушникові, як учили випікати це пшеничне диво, як сама, будучи заміжньою, ходила не раз випікати весільний коровай на щастя, на долю молодятам. Пригадалося і батьківське слово, що стало заповіддю життя: «Не кидай хліба, він — святийак, хліб — усьому голова. Це те найнеобхідніше, що потрібно людині. але без нього не було б ні вчителя, пі поета, ні робітника, ні вченого, ні міністра ( СРОЧНО ДАЮ 100Б ЭТО КОНТРОЛЬНЫЙ ПЕРЕСКАЗ)
Предмет: Химия, автор: DarkSw9n
Предмет: Английский язык, автор: Bim232