Задача 1. Батько двох дітей Геращенко М.В., який хворів на онкологічне захворювання, склав заповіт, у якому було зазначено, що він передає усе своє майно його доньці Геращенко В.М. Його син Геращенко Т.М. звернувся з позовом до суду про визнання заповіту недійсним. Геращенко Т.М. вважає, що заповіт вчинений батьком в період, коли він важко хворів і не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, тому заповіт не відповідає внутрішній волі спадкодавця. Висновку судово-медичної експертизи щодо психічного стану батька Геращенка Т.М. не було надано. Секретар сільської ради, який посвідчив заповіт і який є відповідачем по справі, з позовом не погодився, обгрунтовуючи це тим, що батько Геращенка Т.М. постійно виявляв бажання за життя скласти заповіт на ім'я доньки, яка доглядала за ним. Оскільки батько був хворим вона запропонувала йому скласти і посвідчити заповіт вдома у присутності двох свідків та за допомогою рукоприкладника. Батько погодився, і секретарем сільської ради було складено і посвідчено заповіт за вказаною процедурою.
Ответы
Відповідь:
У даній ситуації Геращенко Т.М. має право звернутися до суду з позовом про визнання заповіту недійсним. Згідно зі статтею 60 Цивільного кодексу України, заповіт є недійсним, якщо його вчинено внаслідок обману, насильства або під впливом інших подібних обставин, які виключають вільну волю спадкоємця. У даному випадку, позивач вважає, що заповіт було складено в період, коли батько Геращенко Т.М. не міг керувати своїми діями, через тяжке захворювання, що може свідчити про вплив зазначених обставин.
Однак, відповідач (секретар сільської ради) має можливість обґрунтувати, що заповіт було складено за вільної волі спадкоємця. На підтвердження цього, він може викликати свідків, які були присутні під час складання заповіту, і які можуть підтвердити, що батько Геращенко Т.М. мав розуміння своїх дій та вільно іх вчинив.
У даній ситуації відсутній висновок судово-медичної експертизи щодо психічного стану батька, що може бути значним доказом у разі виникнення сумнівів щодо здатності спадкоємця до свідомих дій під час складання заповіту.
Отже, рішення щодо визнання заповіту недійсним або його визнання відповідним внутрішній волі спадкоємця, буде залежати від доказів, представлених у справі, та їх переконливості перед судом.