Допоможіть написати докладний переказ до твору щедре серце дідуся!! Вот текст
Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно. Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів: «Яблунька розцвіла! Яблунька мого доброго дідуся.:.»
Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крила спогадів. Я повертаюсь у дитинство...
Як живий іде садом дідусь. Він і дня не міг про-.жити без роботи у свої сімдесят п'ять.
— Відпочили б, дідусю,— просила я його. А він лише одказував: «Без діла слабіє сила...»
Якось весняним, ранком дідусь сказав, що сьогодні навчить мене саджати яблуні. Я вже хотіла бігти, та він зупинив, ховаючи посмішку в сиві вуса. «Не метушись — швидше буде...»
Зібравши інструменти, дідусь став розмічати місце для ями, а я замішувала у чавунці глиняний розчин. Дідусь тим часом став не поспішаючи копати.
Незабаром він покликав мене. «Бери, внучко, заступ і ген на той пустир підемо. Яблунька там, наче сирітка, серед кущів терсну заблукала...»
Деревце справді виявилося непоказним. Стовбур зламаний. Гілки висіли, ніби перебиті руки.
Яблуньку дідусь викопував довго. Потім обережно взяв дичку своїми вузлуватими мозолястими руками і став уважно розглядати кореневище. Щось проказуючи стцха до яблуньки, відрізав ножицями пошкоджені корінчики. Зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку.
Я стала закидати її, а він у той час ніжно підтримував яблуньку, легенько підтрушуючи. Зробивши црасиву луночку, з якоюсь веселою зажурою мовив: «Рости на радість людям!»
...Спогади на мить перервала бджілка, що злетіла з рожевої пелюстки. І знову я згадала дідуся. Останню його яблуньку — і першу в твір моєму житті.
Ні, дідусь не просто навчив мене саджати дерева, він навчив дарувати іншим радість і красу. А вони — безсмертні!
Ответы
Ответ:
"Щедре серце дідуся" - це оповідання про те, як один дідусь вирішив допомогти маленькій дівчинці, яка заблукала в лісі.
Дідусь, який жив у будинку біля лісу, одного дня побачив маленьку дівчинку, яка заблукала в лісі. Він запропонував допомогти дівчинці і запитав, чим може їй допомогти. Дівчинка сказала, що вона шукає свою бабусю, яка живе в будинку на протилежному боці лісу.
Дідусь розумів, що це далеко, але він знаходився у самому серці лісу і знав його добре. Він взяв дівчинку за руку і повів її глибше в ліс. Вони проходили крізь зарості, перетинали річки та болота, доки нарешті дійшли до будинку бабусі.
Дівчинка була щаслива зустріти свою бабусю, а дідусь був радий, що допоміг маленькій дівчинці. Бабуся теж була дуже вдячна дідусеві і запропонувала йому вдячність у вигляді грошей. Але дідусь відмовився від грошей, кажучи, що допомога дітям - це найвищий подарунок в житті.
Таким чином, оповідання "Щедре серце дідуся" навчає нас важливості допомоги і того, що найбільша винагорода - це задоволення від того, що ти допоміг комусь, а не гроші чи інші матеріальні блага.
Объяснение:
как-то так