1. Прецедентний характер рішень Суду ЄС.
2. Правотворча, правозастосовна та правотлумачна практика Суду ЄС.
3. Роль Суду ЄС та національних судів у становленні правопорядку ЄС.
4. Конституційні засади функціонування права ЄС та значення Суду ЄС в забезпеченні їх стабільності та розвитку.
5. Взаємозвʼязок та взаємодія судових органів ЄС із судовими органами держав-членів.
Ответы
Відповідь:
1. Прецедентний характер рішень Суду ЄС означає, що вони стають підґрунтям для подальшого розвитку юридичної практики і використовуються як зразки при розгляді подібних справ. Рішення Суду ЄС мають обов'язкову юридичну силу для всіх країн-членів Європейського Союзу.
2. Правотворча, правозастосовна та правотлумачна практика Суду ЄС визначається його компетенціями, що передбачені договорами ЄС та статутом Суду. Зокрема, Суд вирішує спори між державами-членами ЄС, контролює правильність застосування європейського законодавства державами-членами та їх органами, а також надає тлумачення права ЄС відповідно до запитів національних судів.
3. Суд Європейського Союзу (Суд ЄС) та національні суди мають важливу роль у становленні правопорядку ЄС.
Суд ЄС вирішує суперечки між державами-членами ЄС, а також між окремими громадянами, компаніями та іншими юридичними особами. Він гарантує, що закони та положення ЄС відповідають основним принципам права та забезпечує однакове застосування права в усіх державах-членах. Суд ЄС також має можливість видавати прецедентні рішення, які мають силу закону і є обов'язковими для всіх держав-членів.
Національні суди також мають важливу роль у становленні правопорядку ЄС. Вони застосовують національне законодавство, але вони також зобов'язані застосовувати право ЄС у випадках, коли це необхідно. У разі виникнення суперечностей між національним законодавством та правом ЄС, національні суди можуть звернутися до Суду ЄС за консультацією або за проханням прийняти рішення у відповідному питанні.
4. Конституційні засади функціонування права Європейського Союзу (ЄС) визначаються Трактатами ЄС, які є основою європейського права. Згідно з ними, ЄС має власну юридичну систему, яка включає у себе законодавство ЄС, рішення Суду ЄС, а також національне право країн-членів ЄС.
Однією з головних конституційних засад європейського права є принцип пріоритету права ЄС перед національним правом країн-членів. Це означає, що коли право ЄС і національне право конфліктують між собою, то перевага надається праву ЄС. Ця засада є основою європейської юридичної системи та забезпечує її єдність та стабільність.
Однак, виконання та застосування права ЄС залежить від рішень національних судів країн-членів. Національні суди мають важливу роль у встановленні фактичних обставин справи, тлумаченні та застосуванні права ЄС на місцевому рівні. Водночас, рішення національних судів можуть мати вплив на право ЄС в цілому та викликати необхідність його перегляду або змін.
Суд ЄС має вирішальне значення у забезпеченні стабільності та розвитку конституційних засад функціонування права ЄС. Суд ЄС забезпечує єдність та спрямованість європейського права, вирішуючи спори між країнами-членами, інституціями ЄС та іншими суб'єктами.
5. Взаємозв'язок та взаємодія між судовими органами ЄС та національними судами держав-членів є важливим елементом функціонування права ЄС. Суд ЄС має компетенцію розглядати питання, що стосуються інтерпретації та застосування законодавства ЄС, а також розв'язувати спори між державами-членами, що виникають у зв'язку з його застосуванням.
Однак, в більшості випадків, судові органи держав-членів є першими інстанціями у вирішенні спорів, що стосуються застосування права ЄС на національному рівні. У разі коли судовий орган держави-члена має сумніви стосовно інтерпретації законодавства ЄС, він може звернутися до Суду ЄС з запитом про передачу питання до розгляду.
Отже, взаємодія між судовими органами ЄС та національними судами держав-членів є важливою для забезпечення єдності права ЄС та забезпечення його стабільності та розвитку.