Помогите пожалуйста !!!!!!!
§ 24. Практична робота. Східна Європа й Османська імперія в XVI — першій половині XVIII ст.
1. УКЛАДАЄМО СИНХРОНІЗОВАНУ ХРОНОЛОГІЧНУ ТАБЛИЦЮ
Накресліть у зошиті синхронізовану хронологічну таблицю і впишіть у неї найважливіші події історії, які відбувалися в Османській імперії, країнах Східної Європи в XVI — першій половині XVIII ст.
Події історії в XVI — першій половині XVIII ст.
Османська імперія
Кримське ханство
Московське царство
Річ Посполита
2. ПРАЦЮЄМО З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ
1. Окресліть і позначте на контурній карті території Османської імперії в XVI-XVII ст. Окремо позначте завоювання і втрати османських султанів (назва території, роки).
2. Окремо виділіть на карті кольором і позначте території Речі Посполитої, які за трьома поділами відійшли до Австрії, Пруссії, Російської імперії.
3. Окресліть території, на які поширилася влада Московського царства, Російської імперії в XVI-XVII ст.
4. Позначте напрямок походу українських козаків гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Московське царство в 1618 р.
3. ІСТОРИЧНЕ ПОРІВНЯННЯ
Зіставте розвиток Московського царства/Російської імперії з розвитком Англії. Зробіть висновок про спільні й відмінні риси розвитку двох держав.
Характеристики
Московія/Російська імперія
Англія
Політичний розвиток
Відносини влади й церкви
Відносини влади й людини
Риси розвитку господарства
4. ІСТОРИЧНІ ДОКАЗИ
Керуючись навчальною схемою, доведіть або спростуйте запропоновані тези.
Тези для роботи:
1. Часи Сулеймана І Пишного були періодом найвищої могутності Османської імперії.
2. Правління Сулеймана І Пишного призвело до поступового ослаблення імперії.
3. Сучасні дослідження спростовують думку, що Кримське ханство — держава-хижак, головним заняттям якої була торгівля невільниками.
4. Головною метою політики Івана IV Грозного були централізація держави й зміцнення влади царя.
5. Попри зовні європейський характер, реформи Петра І не мали на меті модернізувати державу за зразком передових європейських держав.
6. Причини кризи й поділів Речі Посполитої були заховані в особливості її політичної системи як «шляхетської республіки».
Ответы
Ответ:
Навчальна схема для роботи з історичними доказами:
1. Визначення тези.
2. Пошук аргументів, що підтверджують тезу.
3. Пошук аргументів, що спростовують тезу.
4. Аналіз знайдених аргументів.
5. Формулювання висновку.
1. Теза: Часи Сулеймана І Пишного були періодом найвищої могутності Османської імперії.
Аргументи, що підтверджують тезу:
- Під час правління Сулеймана І Пишного Османська імперія досягла свого максимального розквіту, завойовуючи значну частину Європи, Азії та Африки.
- Сулейман І був відомий своєю військовою стратегією, яка дозволяла йому перемагати навіть чисельно переважаючих ворогів.
- За часів Сулеймана І Пишного було створено нову систему управління, що забезпечувала ефективність державного апарату.
Аргументи, що спростовують тезу:
- Після смерті Сулеймана І Пишного імперія почала досвідчувати кризу, яка призвела до поступового ослаблення імперії.
- Завойовані території стали проблемою для Османської імперії, оскільки вони потребували значних зусиль для управління та збереження контролю.
Висновок: Теза про найвищу могутність Османської імперії за часів Сулеймана І Пишного є правдивою, але потребує додаткового аналізу, оскільки після смерті султана імперія почала досвідчувати кризу.
2. Теза: Сучасні дослідження спростовують думку, що Кримське ханство — держава-хижак, головним заняттям якої була торгівля невільниками.
Аргументи, що підтверджують тезу:
- Кримське ханство мало розвинену економіку, що забезпечувало лише базові потреби населення.
- Кримське ханство було важливим торговим партнером для Османської імперії, що свідчить про розвиненість торговельних зв'язків.
Аргументи, що спростовують тезу:
- Торгівля невільниками була одним з основних джерел доходів Кримського ханства.
- Кримське ханство періодично здійснювало напади на сусідні території, завойовуючи нових невільників.
Висновок: Теза про спростування думки про Кримське ханство як державу-хижака є неповна, оскільки торгівля невільниками була значною частиною економіки ханства, а напади на сусідні території були частим явищем.
3. Теза: Причини кризи й поділів Речі Посполитої були заховані в особливості її політичної системи як «шляхетської республіки».
Аргументи, що підтверджують тезу:
- Шляхта Речі Посполитої мала надмірні політичні права, що призводило до затяжної процедури прийняття рішень та нездатності держави реагувати на виклики часу.
- Відсутність централізованої влади та змагання за владу між шляхтою та королем призводили до нестабільності в державі.
Аргументи, що спростовують тезу:
- Криза Речі Посполитої була спричинена також зовнішньополітичними факторами, такими як вторгнення Швеції та Росії.
- Шляхта Речі Посполитої була різноманітною за своїми інтересами та поглядами, тому не можна говорити про однозначну причину кризи держави.
Висновок: Теза про особливості політичної системи Речі Посполитої як причину кризи держави є частково правдивою, але не повністю відображає складність проблем, що призвели до поділів держави.
Объяснение: