помогите сроооооооооооооооооооооооооооооооооооооочно прям сильно Написати твір дам 100 балов Написати твір!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Ответы
Объяснение:
1 варіант:
На полотні Ф. Манайла зображена одна з найяскравіших та барвистіших пір року - осінь. Перед очима глядача розкинулась галявина. На ній тече синя річка, що зникає десь вдалині. На довгих та тонких біленьких ніжках стоять жовтокосі берізки. Поряд із ними височіють інші дерева, які осінь зафарбувала у свої улюблені кольори: жовтий, червоний, тьмяно-зелений.
Вдалині стоять хатки, зроблені з дерева. А над ними здіймаються вгору височенні смерки. Трава вже жовта та суха. За будинками причаровують око глядача гори. Вони дуже високі та величні. Це, мабуть, Карпати - рідні місця для художника. Картина вражає своєю яскравістю. Дивишся на неї і розумієш всю красу осені
2 варіант:
На картині Федора Манайла «Золота осінь» я бачу жовто-золоте листя, що посипалося з осінніх дерев. Також видно, що крапає дрібненький дощик. Крізь опале листя та траву тече невеличкий струмочок, який стікає з гір. Я б хотів запустити туди паперовий кораблик. Біля струмка росте струнка білокора берізка, пожовкле листя на якій вже готове опадати. Під березою ростуть невеликі кущі, а за ними починається ліс, що складається з величезних могутніх дубів.
На задньому плані репродукції картини знаходяться маленькі хатинки. Скоріш за все, це якесь село. Будиночки оточені невеликими деревами та кущами. Схоже, що це плодові дерева та чагарники. На тлі осінніх барв рослинності сільські хатки теж здаються багряно-червоними. Позаду видніється багато високих дерев, які закривають гори. Схили гір притрушені снігом, що нагадує про наближення зими.
Маленьке село здається дуже затишним. Мабуть, там майже не буває пронизливих північних вітрів, адже гори надійно захищають рівнини, де розташовані будиночки.
У небі я бачу сірі дощові хмари. Великі краплини дощу потрапляють у струмок, на дерева, на дахи хатинок. На мою думку, митець хотів передати в картині трохи депресивний настрій, викликаний спогляданням осінньої природи. Але в мене настрій однаковий увесь рік.
Картина «Золота осінь» припала мені до душі, я б хотів прогулятися по цих місцях. Мені подобаються осінні кольори, такі як жовтий, помаранчевий, червоний, багряний, бордовий, коричневий та інші. Осінь – одна з моїх улюблених пір року.
Судячи з назви картини Федора Манайла, пейзаж, зображений автором, відповідає місяцю жовтню — періоду золотої осені.
Відповідь:
Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь.
З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій.
На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ.
Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.
Пояснення: