Предмет: Українська мова, автор: karinadondik

срочно ЕСЕ НА ТЕМУ "ДОБРИЙ РАНОК ДЛЯ УКРАЇНИ"​

Ответы

Автор ответа: kuromixbi
1
Добрий ранок для України - це ранок нових можливостей та перспектив. Наша країна має великий потенціал і багаті природні ресурси, які можуть бути використані для розвитку національної економіки та підвищення рівня життя громадян.

Україна має велику кількість талановитих та креативних людей, які можуть стати справжнім катализатором змін у нашому суспільстві. Ми маємо потужний потенціал для розвитку сучасних технологій та інновацій, що може допомогти нам побудувати сильну та процвітаючу економіку.

Для того, щоб реалізувати свій потенціал, Україна повинна зосередитися на розвитку освіти та науки, покращенні інфраструктури та бізнес-клімату, а також забезпеченні прав людини та свободи слова.

Наша країна має багато проблем, але ми повинні дивитися в майбутнє з оптимізмом та вірою в свої сили. Ми повинні працювати разом, щоб змінити нашу країну на краще і зробити її місцем, де кожен громадянин може жити щасливо та достойно.

Добрий ранок для України - це ранок нових можливостей, який нам потрібно використати для того, щоб зробити нашу країну кращою і сильнішою.
Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: hadupyakyra
Предмет: Українська мова, автор: Аноним
Тема. РМ №8. Контрольний письмовий стислий переказ розповідного тексту художнього стилю про виконання певних дій
Мета: удосконалити мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз художнього тексту розповідного характеру з елементами опису процесу праці, сприймати текст, розуміти його, стисло відтворювати зміст прослуханого тексту відповідно до комунікативного завдання.
Написати стислий переказ розповідного тексту про виконання певних дій у художньому стилі.
Найдужче боліли ноги зранку після ночівлі. Але Климко вже знав, що бити їх не слід, а треба легенько розтерти, поляскати долонями і перші кілька кілометрів іти помаленьку. Далі вони вже не боліли, йшли собі слухняно, тільки німо дзвеніли кожною жилочкою. …Климко підкинув у багаття картоплиння, роздмухав жарок і довго одігрівав ступні, час від часу дотуляючи їх просто до полум’я. Нагріє, потре добренько обома руками і знову суне до полум’я. Аж доки вигнав зашпори. Потім узяв палицю, котрою розворушував багаття, і пішов по картоплищу, розкопуючи нею лунку за лункою. — Одна! — вигукнув раденько, знайшовши першу картоплину. — О! Друга! О! Третя!.. Сонце вже припікало, — не дуже, одначе, по-осінньому, але Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. Він скинув куртку і знову став до роботи. При самій межі знайшов кілька невиконаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто картопельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував: — А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь! До обіду Климко накопав п’ятдесят сім картоплин — великих, менших і зовсім дрібних. Дванадцять, найдрібніших, він спік, їв помаленьку, вмочуючи в коробочку з сіллю: помаленьку — щоб довше, та й живіт не заболить. На дорогу він ще раз добре одігрів ноги, закинув на плечі торбину з картоплею і рушив далі через вибалок: може, де вода трапиться. По дну вибалка поміж камінням справді біг струмок, мив боки тому камінню, полоскав зеленіючу травицю, що клалася на воду рівними чубчиками, і ніс жовте листя. Климко став навколішки, припав до води — холодна та добра! — тоді вмився і втерся галстуком од матроски. А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м’яко і затишно в цьому вибалку над співаючою поміж камінням водою, що Климко не одразу підвівся з колін, а стояв, і стояв… даю 20 балів пжжжжжжж