Предмет: Другие предметы, автор: Аноним

.СРОЧНО ДАМ МНОГО БАЛОВ
презентація на тему ОДНОГО МУЗИЧНОГО ТВОРУ одного із представників музичних шкіл доби романтизму​

Ответы

Автор ответа: dbdbddhdhdhdj
0

Ответ:

Музичний твір — це твір, художні образи котрого виражені за допомогою звуків. Автор музичного твору називається композитором. Музичний твір може існувати у вигляді нотного запису, виконання, звукозапису (цифрового чи аналогового) та відеозапису. Коли композитор робить нотний запис музичного твору, кажуть, що він «написав музику».

Музичним творам властиві внутрішня завершеність й умотивованість цілого, індивідуалізованість змісту і форми, визначена особистістю автора, детальна фіксація нотного запису, що припускає мистецтво виконавської інтерпретації.

В академічній музиці твором називають будь-яку музичну композицію, незалежно від обсягу чи форми. У розважальній музиці, термін «твір» вживається лише для найзначніших композицій, частіше джазових та рокових. Простіші форми окреслюють терміном «пісня», хоча з погляду авторського права, останні також вважаються творами

Похожие вопросы
Предмет: Оʻzbek tili, автор: Аноним
Предмет: Українська література, автор: Аноним
Угадайте твір за уривком:

1. «Як не будете всі разом / Йти до спільної мети, / Ви, державу зруйнувавши, /Подастеся у світи».

2. «Аж ось заляскало щось палицею у двері, аж мати кинулась і застогнала: «Кожний день стукає, а ніяк не звикну». Калатає, аж в ушах лящить, кричить: «Григор — на тік молотить, Катря — до пані прясти. Зараз, бо світає».

3. «…Розстилає туман сивий, / I тьмою нiмою / Оповиє тобi душу, / Й не знаєш, де дiтись, / I ждеш його, того свiту, /Мов матерi дiти…» .

4. «…Іще любить він малювати на снігу всяку всячину. Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди. Дивись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями… пхає закляклого пальця в рот і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням, аж доки хтось не гукне з двору…» .

5. «…Коли ж він повертався, то прийшов на Дунай, розлюбив одне місце, і поставив там невеликий городок, і хотів було сісти в ньому своїм родом, та не дали йому навколишні племена…».

6. «І очей не зводить Ігор: / Що за дівчина-краса! / Заговорить: думка — сон-це / Очі — сині небеса. / Хто вона, чия і звідки, /Князь докладно розпитав, / а на другий день по неї / І сватів своїх послав…» .

7. «Лиха зима сховається, /А сонечко прогляне, /Сніжок води злякається,/ Тихенько тануть стане… » .

8. «…Поки поживеш тут. А далі будемо думати. Треба, щоб минув якийсь час. Потроху-потроху я підготую батька, щоб ти перейшов жити до нас додому. Чого ти сам будеш тинятися? Зграю твою перебили, лишився ти сам… — будеш жити у нас…» .