Question

розповіді климаджури(срочно)​

Answer 1

«Таємне товариство боягузів» Леся Воронина (дуже стислий переказ)

Про повість «Таємне Товариство Боягузів»

2012 року книга «Таємне Товариство Боягузів» Лесі Вороніної здобула премію «Дитяча книга року BBC». Продовженням цієї пригодницької науково-фантастичної повісті є книга «Пастка для синьоморда, або Таємне Товариство Брехунів».

Сама Леся Вороніна так описувала ідею повісті та її продовження: «Я напевно б замислилась над тим, що найстрашніший ворог, коли ти можеш з нього посміятись, він уже не може тебе залякати. Може побити, може завдати кривди, але він тебе не принизить і не змусить підкоритись. Мені хотілося, щоб дитина, крім того, що їй буде цікаво і весело, крім того, що це буде динамічний сюжет, який не дасть їй відкинути книжку, захотіла дізнатись, що буде далі. А ще мені хотілось, щоб вона замислилася над тим, що людина, яка не поважає себе, не поважає інших і дозволяє себе принижувати – не може бути щасливою».

Тема: небезпечні пригоди та випробування, які навчили героя повісті долати свій страх й приймати правильні рішення, від яких залежить доля рідних і людства.

Ідея: родина – це одна з найбільших цінностей у житті людини, а людина, яка перемогла свій страх, може подолати найсильніших ворогів.

Персонажі повісті:

Клим Джура – головний герой твору. Від його імені ведеться розповідь. «… він (Сашко) дражнив мене Поганським Паганіні ще відтоді, як уперше побачив зі скрипкою. Хоча справжнє моє ім’я Клим Джура»; «Дивно, звідки вони знають, що я люблю томатний сік і бутерброди з лікарською ковбасою?»; «Головне, що раптом я помітив – противний липкий страх, який переслідував мене ось уже кілька місяців відтоді, як мене відлуплював Кактус, кудись зник. Замість цього мене охопила цікавість і бажання приєднатися до Зайця й Жука – так я подумки прозвав своїх нових знайомих.»; «В цю мить мені страшенно хотілося похвалитися перед хлопцями, які бачили, як хвилину тому я перелякався й хотів тікати додому. Я зверхньо посміхнувся і сказав: – Тю, а нащо мені той план! Я знаю цей банк, як власну кишеню!»; «Я згодився допомогти цим дивним хлопцям лише через те, що одного дня дав ідіотську клятву вступити до ТТБ»; «Усе, чого я боявся досі, тепер здавалося мені дитячими забавками»; «Марно було чекати на допомогу. Тож я почав діяти швидко й рішуче. Напруживши всі м’язи, я почав звиватись, як вуж, і сантиметр за сантиметром рухатися в бік паркану, що оточував цей фальшивий будівельний майданчик. Нарешті я виповз за межі випаленого кола порепаної землі, де продовжував хропти синьопикий»; «За останні дні я звик до несподіванок, але те, що моя лагідна й завжди усміхнена бабуся якимось чином пов’язана з Таємним Товариством Боягузів, не вкладалося у мене в голові»; «Климчику, ти маєш віддати їм наказ забиратися геть із нашої планети й назавжди забути до неї дорогу. Адже тільки ти розумієш мову блакитних жаб і можеш з ними спілкуватися»;