Напишіть біографію Фрідріха 2. Напишіть як можна більше.
Ответы
Імператор Священної Римської імперії Фрідріх II правив у період з 1220 по 1250 рік. Він походив з славетного роду Гогенштауфенів, його батько був королем Німеччини Генріхом Шостим. Народження Фрідріха було незвичайним: він народився у наметі на площі італійського міста Ези у присутності багатьох свідків. Залишившись сиротою у ранньому віці, Фрідріх у 14 років став чоловіком тридцятирічної вдови угорського короля Констанції Арагонської. Цей шлюб був як політичною інтригою, влаштованої римським папою Інокентієм III. Якщо вірити сучасникам, то Фрідріх був низькорослим, короткозорим, лисим і при цьому мав тіло, вкрите густим рудим волоссям.
З 1214 року Фрідріх II Гогенштауфен отримав право носити титул короля Німеччини, в цьому йому допоміг знову ж таки папа Інокентій Третій. Фрідріх почав активну реформаторську діяльність. здійснити і ряд прогресивних реформ, серед яких відкриття Неаполітанського університету - першого в Європі навчального закладу, не підлеглого церкви, а також поділ країни на провінції, що дозволило поліпшити її адміністративне управління.
в 1222 році померла дружина Фрідріха - Констанція, і в листопаді 1225 року понтифік посватав йому 11-річну доньку єрусалимського короля Іоанна де Бриена. Після цього Фрідріх Другий став королем Єрусалимським.
В 1229 році, коли разом з учасниками VI Хрестового походу Фрідріх вирушив на Святу землю. Після прибуття в Храм Гробу Господнього, він змістив з трону свого тестя Іоанна де Бриена.
В той час, коли Фрідріх здійснював Хрестовий похід, країною правив його юний син Генріх, який прийняв закони, що обмежуть королівську владу. За це Фрідріх посадви у в"язницю, де той і помер.
В останні роки життя Фрідріху не щастило. його намагалися отруїти недруги, від чого його врятувала випадковість. Невдовзі після смерті сина Генріха, загинули два його сина Енцо і Річард, один з яких був захоплений і страчений повстанцями, а інший загинув на полі битви.
Взимку 1250 року під час полювання монарх відчув нестерпний біль у животі, він ледве стримував крик. Кілька днів він пролежав без свідомості. Помер імператор 12 грудня 1250 року. Історики підозрювали навмисне отруєння, а винуватцем називали його сина Манфреда.