Предмет: Українська мова, автор: olenagalanzovska41

Вставні слова потрібно написати 6 речень.
1.напевно
2.на диво
3.кажуть
4.бачиш
5.наприклад
6.будь ласка
слова можуть бути і на початку і в середні речення і в кінці. даю 100 балів!!!!!!

Ответы

Автор ответа: bezobmejen2121

Ответ:

Объяснение:

Напевно, я хочу бути офіцером поліції...

На диво, ви така гарна.

Кажуть, що сьогодні буде вечірка, це правда?

4. Бачиш, а ти не довіряв мені!

5. Сьогодні був важкий день, ми зробили багато роботи, наприклад, помили посуд.

6. Будь ласка, допоможи мені з уроками.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Русский язык, автор: batrabdikadirov02

Определите ососбенности публистического стиля в данном тексте

1 год назад

Предмет: Математика, автор: Аноним

верны ли равенства 30 баллов дам

1 год назад

Предмет: Литература, автор: amirabayzakova

Выпишите слова , образованные путём сложения двух слов, выделите корни слов, объясните правописание

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: zekaprokolist60

Допоможіть !!!!!!! Записати тема і дату, назву тексту. Прочитати текст і виконати завдання, яке є після тексту.

Ніч перед боєм

Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Діди йшли попереду з сітками і хропачами дуже повільно, ніби на звичайну нічну рибну ловлю, і, здавалося, не звертали жодної уваги ні на гарматну стрілянину, ні на рев німецьких нахабних літаків, — одним словом, увесь німецький фейєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого відступу, для них ніби не існував зовсім.

— Слухай, батьку! Ти не можеш іти трохи швидше? — звернувся до Платона Троянда.

Платон не одповів.

— Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше? — стримуючи дрижаки, спитав Троянда ще раз.

— Ні, не можу, — одповів Платон. — Чого пак ви отакий швидкий стали, хто вас знає? Старий я вже швидко ходить. Одходив уже своє.

— Скажіть, а де ж річка? Далеко річка?

— А ось і річка.

Дійсно, лоза зразу кінчалась, і ми вийшли на чистий піщаний висип. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив. Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з‑за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами, було написано шаленими крученими криваво‑червоними і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося в воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а є міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.

Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині. Десь за нами і ліворуч попід хмарою носилися ракети, мов змії. Було видно. Світило жовтуватим відблиском жовтої корони хмар. Гриміли гармати. Ми стояли нерухомі. Було щось надзвичайне, урочисте і грізне. Всі примовкли і розгубилися, немов перед якоюсь виключною подією.

— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.

Ми розсілися в човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку.

— У тебе готово, Савко?

— Можна.

— А хмар наперло… Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, починається? — дід Платон подивився на небо і плюнув у долоню. Потім він узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега.

Савка з онуком гребонули опачинами. Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмолений смолою і покарбований часом. Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху чарівну річку, і на берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді мною на фоні урочистого неба. Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний жаль, і безліч інших гострих почувань охопили мою душу, і скрутили її, і пригнули. Прощай, моя рідна, дорога Десно.

Обрати частину тексту із описом місцевості та стисло переказати її (письмово)

6 лет назад

Предмет: Химия, автор: nikto457654379

вкажіть формулу речовини з якою буде реагуватиме оцтова кислота а)MgO б) SO2 в) HCl г)Cu

6 лет назад