Чому Литві вдалося приєднати таку
велику частину руських земель?
Ответы
Родинні непорозуміння мають вирішуватися власними силами з останнім словом свого старшого. Бо коли покличуть на допомогу сусідів, особливо заздрісних, біди не уникнути. Саме про це не думали наші предки в княжу добу: замість того щоб самим розв’язувати власні проблеми, закликали до збройного виступу на рідного брата тих, хто вже давно заглядався на багатства Руської землі. Такі союзники не тільки одержували вигоду від участі в численних війнах на наших теренах, вони могли оцінювати обороноздатність, залучати на свій бік певну частину еліти для використання у вигідних для себе майбутніх проектах, зрештою, диктувати умови в різних політичних комбінаціях, щоб поступово підпорядковувати своєму впливу руські землі — аж до повної інкорпорації.
Це було однією з причин нашої слабкості і в часи Русі, і в добу Галицько-Волинського князівства. Зрештою, тому ми і втратили обидві ці держави, а спроби відродити їх виявилися марними. Скажімо, понад чверть століття після того українці Галичини й Волині намагалися повернути свої права, вдаючись до різних політичних комбінацій. Волиняни сподівалися на успіх до 1377 року, галичани — аж до 1387, але все це не дало позитивного результату. Відтак на найзахідніших українських землях — у Галичині й на Холмщині, що передусім підпадають під владу Польщі, — починають насаджуватися чуже право, чужа релігія, чужа мова.