Предмет: Химия, автор: valeria13123

З ПОЯСНЕННЯМ!! Якщо не з інтернету, то позначу як найкраща відповідь, 50 БАЛІВ!

Складіть рівняння реакцій, за якими клітковину можна перетворити в етилацетат.

Ответы

Автор ответа: inotnoob55
0

Ответ:

Объяснение:

клітковина (у вузькому значенні) — це целюлоза, найпоширеніший в природі полісахарид (полівуглевод), що складає основну частину оболонок рослинних клітин1. Целюлоза має формулу (C6​H10​O5​)n​, де n — кількість мономерних ланок.

Етилацетат — це органічна сполука, що належить до класу ефірів. Вона має формулу CH3​COOCH2​CH3​.

Щоб перетворити клітковину в етилацетат, потрібно провести два етапи:

Гідроліз клітковини за допомогою сильної кислоти (наприклад, сульфатної) або ферменту (наприклад, целюлази). При цьому утворюється глюкоза:

(C6​H10​O5​)n​+nH2​O→nC6​H12​O6​

Етерифікація глюкози за допомогою етилового спирту і каталізатора (наприклад, сильної кислоти або лужного реагенту). При цьому утворюється етилацетат і вода:

C6​H12​O6​+5CH3​CH2​OH→5CH3​COOCH2​CH3​+6H2​O

Отже, рівняння реакцій, за якими клітковину можна перетворити в етилацетат, такі:

(C6​H10​O5​)n​+nH2​O→nC6​H12​O6​

C6​H12​O6​+5CH3​CH2​OH→5CH3​COOCH2​CH3​+6H2​O

Похожие вопросы
Предмет: Геометрия, автор: yakobashvilisaba
Предмет: Українська література, автор: nikitakluyev364
'Захар Беркут'. Випишіть із уривку епітети, порівняння, метафори, персоніфікації, синоніми, тавтологію. Поясніть роль цього пейзажа в повісті (2-3 речення).

Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Правда, і Стрий, і Опір однаково миють її рінисті, зелені узберіжжя, луги її однаково покриваються весною травами та цвітами і в її лазуровім, чистім повітрі однаково плавле та колесує орел-беркут, як і перед давніми віками. Але все інше як же змінилося! І ліси, і села, і люди! Що давно ліси густі, непрохідні закривали майже весь її простір, окрім високих полонин, сходили вдолину аж над самі ріки,— тепер вони, мов сніг на сонці, стопилися, зрідли, змаліли, декуди пощезали, лишаючи по собі лисі облази; інде знов із них остоялися лише пообсмалювані пеньки, а з-між них де-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець. Що давно тихо тут було, не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти десь на далекій полонині або рику дикого тура чи оленя в гущавинах,— тепер на полонині гейкають воларі, а в ярах і дебрях галюкають рубачі, трачі й гонтарі, ненастанно, мов невмирущий черв, підгризаючи та підтинаючи красу тухольських гір — столітні ялиці та смереки, і або спускаючи їх, потятих на великі ботюки, долі потоками до нових парових тартаків, або таки на місці ріжучи на дошки та на гонти.​
Предмет: Математика, автор: kunsemenova