срочноооооооооооо треба допоможіть!!!!!!!Допоможіть написати про Османську імперію даю 20 балов
Ответы
Ответ:
Османська імперія
Осма́нська імпе́рія (осман. دولت عالیه عثمانیه, тур. Devlet-i Âliyye-i Osmâniyye[5]) — ісламська монархічна держава турецької династії Османів. Існувала у 1299–1922 роках. Заснована султаном Османом І на території півострова Мала Азія. У ранньому новому часі була наддержавою в Європі та Середземномор'ї. Знищила Візантійську імперію, захопивши її столицю Константинополь, перейменований на Стамбул (1453). У часи найбільшого розквіту в XVI — XVII століттях займала Анатолію, Близький Схід, Північну Африку, Балканський півострів і прилеглі до нього з півночі землі Європи. Мала численних васалів — Волощину, Молдову, Трансильванію, республіку Рагуза, Кримське ханство, Мекку, Імеретінське царство та інших. Очолювали її султани, що також носили титули падишаха, халіфа й імператора Риму. Керувалась централізованим урядом (порта) та багатонаціональною бюрократією на місцях. Столиця була у містах Сегют (1299—1326), Бурса (1326—1365), Едірне (1365—1453) й Стамбул (1453—1922). Панівною релігією був суннітський іслам, представників інших релігій обкладали податком. Основною мовою панівної верстви була османська турецька. Серед багатонаціонального населення найчисленнішими етносами були турки, греки, вірмени і араби. У XVI—XVII століттях мала одну з найкращих армій світу, каркас якої становили артилерія та яничарська піхота. Вела перманентні війни із Персією, Священною Римською Імперією, Угорським королівством, Венеційською республікою, Папською державою, Мальтійським орденом, Польщею та Російською імперією. На вершині своєї могутності, під час правління Сулеймана I Пишного (1520—1555), простягалась від Відня до Перської затоки, від Криму до Марокко. Вступила в епоху занепаду після поразки у Великій турецькій війні (1683—1699). Сильно ослабла внаслідок корупції чиновництва, яничарських бунтів, поразок у російсько-османських війнах XVIII — XIX століть та націоналістичної політики молодотурків. Розпалася після Першої світової війни 1914—1918 років. 1922 року було скасовано монархію, а 1924 року — халіфат. Розпад держави закріпив Лозаннський договір 1923 року, внаслідок якого постала Турецька республіка, наступниця імперії. Колишні володіння Османів стали незалежними державами або володіннями Великої Британії, Франції та Росії.
Столиця
Сьогют (1298—1326)
Бурса (1326—1365)
Едірне (1365—1453)
Константинополь (1453—1922)
Мови
османська (офіційна)
арабська (літургійна; серед арабомовних жителів)
перська (дипломатія, поезія, історіографічні твори, літературні твори, викладається в державних школах)[1][2]
французька (іноземна мова серед освічених людей в після-танзімату/пізньої імперії)[3]
багато інших
Форма правління
• абсолютна монархія (1299—1876; 1920—1922) та халіфат (1517—1924[4])
• абсолютна монархія за автократичної тоталітарної диктатури (1878—1908)
• конституційна парламентська монархія (1876—1878; 1908—1913; 1918—1920)
• парламентська монархія за однопартійної тоталітарної військової диктатури (1913—1918)
Султани
- 1281—1326 (перший)
Осман I
- 1918—1922 (останній)
Мехмед VI
Великі візири
- 1320—1331 (перший)
Алаеддін
- 1920—1922 (останній)
Ахмед Тевфік
Історія
- Засновано
1212
- Взяття Константинополя
1453
- 1. Конституційність
1876—1878
- 2. Конституційність
1908—1918
- Скасування султанату
1 листопада 1922
- Створення Турецької республіки
29 жовтня 1923
- Скасування халіфату
3 березня 1924
Площа
- 1680
5 200 000 км2
Населення
- 1856
35 350 000 л.
- 1906
20 884 000 осіб
- 1914
18 520 000 осіб
- 1919
14 629 000 осіб
Валюта
акче, куруш, ліра
