Предмет: Биология, автор: KrystynaHolmes

Слово "стовбур" для назви цих клітин було обрано невипадково, адже ці клітини здатні до так званого асиметричного поділу. Це означає, що:

1) Після поділу одна з утворених клітин диференціюється, а друга залишається недиференційованою
2) Ці клітини можуть диференціюватися на всі типи клітин
3) Ці клітини мають величезний потенціал для розмноження
4) Ці клітини здатні до тривалого самовідтворення та самовідновлення

Ответы

Автор ответа: ajdogdyevaselbi
1

Ответ:4) Ці клітини здатні до тривалого самовідтворення та самовідновлення

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: leonov63
СРОЧНО ДАЮ 35 БАЛЛОВ
Треба добрати дати до описаних подій
1. «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
2. «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом Варіант І Варіант ІІ Електронний додаток до сторінки 30 52 на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...».
3. «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас в місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород».
4. «Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв… по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася… вона була гідно вшанована».
5. «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
6. «…Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці…».
7. «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…».
8. «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало взяли…».
9. «…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…».


10. «Більшу частину зими князі і дружина їздили по містах, великих селах, збираючи з міських і селянських громад-шнур срібло, хутра, продовольство і різні товари . Їстівні припаси йшли на утримання дружини, а інші товари відправляли в Київ, а звідти навесні везли на продаж в Царгород та інші міста ...».


11.«Якщо ти не йдеш на невірних і не приходиш на раду до нас, то, значить, ти задумав недобре і хочеш допомагати паганим. Хай Бог нас розсудить».


12.«Великий Бог учинив тугу велику в половців, страх напав на них та жах від появи руських військ, і дременули всі так, що й коні їх не почували вже сили в ногах…»