Складіть історичну довідку про дуалістичну угоду 1867 року
Ответы
Ответ:
Объяснение:
За угодою, яка набула чинності 15 березня 1867 року, між австрійським імператором Францем Йосифом I і представниками угорського національного руху Австрійська імперія перетворювалась у дуалістичну державу під назвою Королівства і землі, представлені в Рейхсраті, та Землі Священної Угорської корони Святого Стефана, більш відому як Австро-Угорщина, цілісність якої забезпечував австрійський імператор, який одночасно носив титул короля Угорщини. До складу Угорського королівства (Транслейтанії) увійшли крім Угорщини території Трансільванії, Хорватії і Славонії, Воєводини, Карпатської Русі і місто Рієка; вся інша територія імперії утворила австрійську частину монархії (Цислейтанії): Верхня і Нижня і Австрія, Штирія, Каринтія, Тіроль, Зальцбург, Форарльберг, Крайна, Горіца і Градішка, Трієст, Істрия, Далмація, Богемія, Моравія, Сілезія, Галичина і Буковина).
Відповідь:Історична довідка про дуалістичну угоду 1867 року
Пояснення:Дуалістична угода 1867 року була угодою між Австрійською імперією та Королівством Угорщина, яка визначила основи їх спільної державності. Угода стала наслідком революції 1848-1849 років, яка вимагала демократизації та національної свободи.
Угода передбачала створення Австро-Угорської монархії, в якій дві рівноправні держави - Австрійська імперія та Королівство Угорщина - мали власні уряди, законодавчі органи, фінансові системи та культурні життя, але спільний монарх.
Угода також передбачала створення спільних інституцій, таких як армія, зовнішня політика, митна установа, та кошти на спільні потреби. Австро-Угорська монархія стала великою силою в Європі і одним з провідних держав в світі.
Однак, дуалістична угода не вирішила національні проблеми держав, тому їх існування стало неможливим в XX столітті. Внаслідок Першої світової війни Австро-Угорська монархія розпалася, що привело до виникнення нових держав в Центральній та Східній Європі.
Таким чином, дуалістична угода 1867 року була важливим кроком в історії країн, який відобразив бажання національних груп отримати свою державність і водночас зберегти спільний монарх.