підготувати повідомлення про П.Куліша
Ответы
Ответ:
Объяснение:антелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819, Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області, Україна) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії.
Автор «кулішівки» — першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення. Боровся проти «мужицького стилю» в народній літературі, вводив у свою мову церковнослов'янізми, російські та польські запозичення задля ефекту мелодійности та різнобарвности[8].
Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві[9], «одним із корифеїв нашої літератури»[10]. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.
Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892).
Чоловік Ганни Барвінок (дружбою Куліша був Тарас Шевченко).Дитинство
Родовий герб Кулішів Сліпворон
Народився в містечку Воронежі Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Був дитиною від другого шлюбу дрібного маєткового дворянина[11] Олександра Андрійовича, який походив зі старшинського козацького роду Кулішів гербу Сліповрон[11], і доньки козацького сотника Івана Гладкого — Катерини:
« Отъ дворянина жителя Воронѣжскаго Александра Андреева Сына Кулѣша и жени его Екатерини Иоанновой дочери родился сынъ Пантеліимонъ крещенъ сего іюля 27 го числа приходскимъ священникомъ Ілариономъ Безпалымъ, восприемникъ былъ ему отъ святаго Крещенія дворянинъ Евфимъ Симеоновъ сынъ Шкура »
— Запис у метричній книзі Трьохсвятительської церкви
На хуторі під Воронежем хлопчик змалечку наслухався різних казок, переказів, легенд, особливо народних пісень, які наспівувала йому мати. Була в нього й «духовна мати» — сусідка по хуторах Уляна Терентіївна Мужиловська, що навернула його до книжної мудрості й наполягла на навчанні в Новгород-Сіверській гімназії. Про свої перші свідомі роки життя і навчання Панько Куліш розкаже в повістях «История Ульяны Терентьевны» (1852), «Феклуша» (1856) і «Яков Яковлевич» (1852). Здобувати освіту П. Кулішу було нелегко, навіть маючи неабиякий хист до літератури та малювання, бо і училище, і гімназія були зросійщеними, і він, як сам пізніше згадував, мав «доволі мороки, поки почав розмовляти так, як пишуть у книжках». Першим його літературним твором була оповідка «Циган», яку він витворив із почутої від матері н