ПОЖАЛУЙСТА СРОЧНО, ПРАВОЗНАВСТВО 10 КЛАСС, ДАЮ 100 баллов
1. Дайте характеристику теоріям походження держави і права
2. Що таке держава? Розкрийте її ознаки
3. Розкрийте зміст поняття „форма держави”
4. Дайте характеристику формам правління
5. Які види державного (політичного) режиму вам відомі?
6. Розкрийте зміст поняття „громадське суспільство”, його ознаки
7. Дайте визначення поняття „правова держава”, назвіть основні ознаки правової держави
8. В чому полягає сутність теорії розподілу влади?
1. Дайте визначення поняття „соціальні норми”, які види соціальних норм вам відомі?
2. Порівняйте норми права та норми моралі
3. Дайте визначення поняття „право” та розкрийте його ознаки
4. Розкрийте зміст поняття „законодавство”, охарактеризуйте його систему
5. Що таке правовідносини? Їх склад
6. Правосуб’єктність. Які елементи вона включає?
7. Що таке правопорушення? Які ознаки воно має?
8. Які види правопорушень вам відомі?
9. Назвіть підстави юридичної відповідальності
Ответы
Ответ:
1. Теорії ви́никнення держа́ви — теорії, що пояснюють сенс і характер змін, умови і причини виникнення держави.
• Прихильники теологічної теорії стверджують, що держава є наслідком божественної волі. Найяскравіше тео¬логічна теорія виражена в роботах відомого католицького богослова Томи Аквінського.Його тези є офіцій¬ною доктриною католицької церкви, але в цілому в євро¬пейських та американських державах теологічна концепція сьогодні не дуже поширена.
• Патріархальна теорія ототожнює сімейну і державну владу, вважаючи й ту, й іншу природною, за природою властивою людині. Найчіткіше виклав цю теорію англій-ський філософ Роберт Фільмер. Із його точки зору, держава, точніше правитель держави, виконує на рівні суспільства ту ж роль, що й батько в сім’ї, будучи продов-женням патріархальних традицій сім’ї.
• На зорі Нового часу поширена була теорія суспільного договору. Гуго Гроцій і Бенедикт Спіноза, Томас Ґоббс, Джон Локк, Жан Жак Руссо вважали, що окрім права, встановленого державою, існують вічні, розумні правила поведінки, які випливають із самої природи людини. Ці правила вони називали природним правом. Для захисту і дотримання природних прав люди домовилися створити державу і поставити над собою правителів. Надалі прави¬телі почали розглядати державу як свою вотчину, і зміст суспільного договору було втрачено або спотворено. Пору¬шення правителем природних прав підданих є підставою для його скидання.
• Шарль Луї Монтеск’є вважається засновником теорії географічного детермінізму. Він одним із перших звернув увагу на роль природно-кліматичних умов у розвитку су-спільства. Визнаючи наявність у людини природних прав, він категорично відкидав теорію суспільного договору, вважаючи, що держава і встановлене державою право ви¬никли в результаті природних причин, а саме — розвитку людини і суспільства у певному географічному середовищі.
• Досить поширеною є теорія насильства. її засновни¬ки — старокитайський мислитель Шан Ян, Людвіг Гумп-лович, Євген Дюрінг і Карл Каутський. Походжен¬ня держави ця теорія пов’язує із зовнішнім та/або внутрі¬шнім насильством. Зовнішнє насильство — завоювання одного племені іншим, внутрішнє — економічне насильство однієї частини суспільства над іншою. Для закріплення свого панування переможець створює апарат примусу, тобто державу.
• Органічна теорія, засновником якої був англійський соціолог і філософ Герберт Спенсер, розглядає державу як наслідок еволюції природи. Уряд відіграє в державі ту ж роль, що і мозок у людини, землеробство і ремесло складають систему органів живлення, транспорт і зв’язок— розподільну систему держави тощо. Сучасна юриспруденція дотепер використовує окремі елементи концепції Спенсера.
2. Держава це суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів.
Водночас будь-яка держава має набір таких універсальних ознак, що ви являються на всіх етапах її розвитку. Такими ознаками є територія, населення, влада.
3.Форма держави — це поєднання способу організації та здійснення державної влади, методів її здійснення та форм зворотного зв'язку органів держави із населенням. Тобто форма держави — це специфічна політична організація суспільства.
4. Форма правління показує: які принципи лежать в основі взаємодії між органами державної влади, яким чином вибудовуються взаємовідносини між верховною владою і звичайними громадянами держави, котрою мірою організація державних органів дає можливість забезпечувати права людини.
5. Демократичний режим, авторитарний режим, тоталітарний режим, гібридний режим, анархія.
6.Громадянське суспільство — це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і самоврядування вільних індивідів на основі добровільно сформованих асоціацій, яка захищена необхідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій переважають громадянські цінності.
Ознаки громадянського суспільства
1. Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва.
2. Розвиненість і розгалуженість демократії.
3. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.
4. Високий рівень громадянської культури.
7. Правова держава – тип держави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.
8. Розподіл державної влади — правова теорія та принцип, згідно з якими державна влада повинна бути розподілена на три незалежні одна від одної (але при необхідності контролюючі одна одну) гілки: виконавча, судова й законодавча.
Ответ:
1. Соціальні норми — це правила, вироблені суспільством, чи групою людей у процесі їхньої життєдіяльності. Соціальні норми поділяються на моральні, правові, релігійні, корпоративні, сімейні, естетичні. Також до соціальних норм відносять звичаї та традиції.
2. Норми права, що встановлюються державою, після вступу в силу відразу ж стають обов'язковими для всіх осіб, перебувають у сфері їх дії. Норми моралі не закріплюються у спеціальних актах. Вони містяться в свідомості людей, існують і діють як звід неписаних правил.
3. Право — обумовлена природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість можливістю державного примусу.
4. Законодавство — система нормативно-правових актів, якими регулюються суспільні відносини в державі.
5. Правові відносини — врегульовані відносини. Правові відносини виникають тоді, і тільки тоді, коли відношення регулюється нормами права. Правові відносини на відміну від інших відносин охороняються державною владою. Під складом правовідносин розуміють їх внутрішню будову, сукупність елементів, до яких належать зміст, суб'єкти та об'єкти правовідносин. Зміст правовідносин умовно поділяється на матеріальний та юридичний.
6. Правосуб'єктність — це передбачена нормами права здатність виступати учасником правовідносин. Це складна юридична властивість, яка складається з правоздатності, дієздатності і деліктоздатності разом узятих. Правосуб'єктність — об'єднувальна категорія. Це поняття відображає ті ситуації, коли правоздатність і дієздатність нероздільні у часі, органічно об'єднані.
7. Правопорушення — це неправомірне (протиправне) суспільно-шкідливе винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності. Правопорушення за ступенем суспільної небезпеки поділяються на злочини і проступки. Ознаками правопорушення є: винне діяння, протиправність, суспільна шкідливість; протиправність, винне діяння, діяння у формі дії або бездіяльності; протиправність, винне діяння, діяння у формі дії або бездіяльності, суспільна шкідливість, деліктоздатність особи.
8. Види правопорушень: кримінальні, цивільні, адміністративні, правопорушення у сфері трудового законодавства.
9. Підстави юридичної відповідальності — це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і необхідною. На фото.
