Question

Напишіть паспорт до поеми Т. Шевченка "І мертвим і живим і ненародженним"

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Рік написання – 1845

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр “І мертвим, і живим…”: поема-послання.

Вид лірики: патріотична (громадянська).

Напрям – реалізм

Тема : показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних та морально-етичних поглядів.

Ідея : критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації.

Основна думка  “І мертвим, і живим…”:

а) Учитесь, читайте, / І чужому научайтесь, / Й свого не цурайтесь…

б) правду треба шукати на власній землі, силу слід черпати, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути в єднанні з ним;

в) інтелігенція України повинна бути разом із народом, про світити його, написати українську історію і зберегти культуру.

Головні герої: оповідач, німець, мати-Україна.

Проблематика поеми  “І мертвим, і живим”:

• осуд національної байдужості й нагадування: «нема на світі України, немає другого Дніпра»;

• викриття лакейського схиляння перед чужоземним і заклик: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»;
• засудження конформізму (пристосуванства) значної частини української еліти: «Славних прадідів великих правнуки погані»;
• осуд комплексу меншовартості («Чого ви чванитеся, ви! сини сердешної Украйни…»);
• критичний перегляд національної історії з метою уникнути помилок дер­жавотворення у майбутньому («Прочитайте знову тую славу…»).

Композиція  “І мертвим, і живим…”

Композиційно твір поділяється на 5 частин:

І частина: епіграф.

ІІ частина: вступ (у якому ліричний герой заклик тогочасної інтелігенції полюбити свій народ, не бути байдужою до долі України).

ІІІ частина: критика тогочасної еліти.

ІV частина: узагальнення й проповідницький монолог автора.

V частина: кінцівка, в якій лунає заклик до інтелігенції, яка має очолити свій народ.

Художні засоби поеми “І мертвим, і живим”

Персоніфікація: настане суд, заговорять і Дніпро, і гори;

Гіпербола: і потече сторіками кров у синє море;

Метонімія: і Коллара читаєте з усієї сили;

Синекдоха: просвітити, кажуть, хочуть материні очі;

Епітети: рай тихий, щирим серцем;

Оксиморон: в німецькі землі, не чужії, претеся знову тощо