Предмет: Русский язык, автор: Ss1239

СРОЧНО ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА!!Спишите. Заключите частицы в треугольник. 1. Что за уха! Да как жирна!.. Ну, скушай же ещё тарелочку, мой милый! (И. Крылов) 2. Лишь страну мою, Россию, беззаветно я люблю! 3. Мне хотелось бы иметь именно такой альбом. 4. Что за прелесть эти сказки! (А. Пушкин) 5. Да здравствует солнце! Да скроется тьма! (А. Пушкин)

Ответы

Автор ответа: lanastlana
1

ПОЖАЛУЙСТА!!Спишите. Заключите частицы в треугольник.

Ответ:

1. Что за, да, как,

. Лишь

3. Бы, именно

4. Что за

5. Да, д

Объяснение: частицы выписаны.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: hecker821
чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, це звичайна повсякденна страва. Адже сьогодні в кожному будинку на столі є хліб та сіль. Його присутність у наших домівках, на думку багатьох, не є показником достатку. Дехто ж з різних міркувань і зовсім відмовився від йо­го споживання. Проте найчастіше ті, хто їдять хліб, навіть не замислюються над тим, який довгий шлях поборов він, щоб потрапити на домашній стіл. А ось старий мужчина, що загортає куплений буханець у білу серветку й обереж­но, наче найкоштовнішу річ, кладе його в торбинку. Може, хліб для неї — це болючі спогади про далеку юність? Ту саму юність, коли страшний голодомор, жор­стока війна примушували людей усе віддавати за шматочок звичайного житнього хліба. А дехто, не маючи рятівного їстівного шматочка, втрачав людську подобу і вбивав собі подібних, щоб підживитися і не померти страшною голодною смер­тю. На жаль, і таке траплялося в нашій величній і водночас трагічній історії… А ось іде замріяний хлопчина, який щойно повернувся з села, де живуть йо­го рідні — славний козацький рід. Юнак пам’ятає, як розповідала матуся, що зу­стрічали її, молоду й чарівну наречену, з хлібом-сіллю на рушникові, як учили випікати це пшеничне диво, як сама, будучи заміжньою, ходила не раз випікати весільний коровай на щастя, на долю молодятам. Пригадалося і батьківське слово, що стало заповіддю життя: «Не кидай хліба, він — святийак, хліб — усьому голова. Це те найнеобхідніше, що потрібно людині. але без нього не було б ні вчителя, пі поета, ні робітника, ні вченого, ні міністра. напишить текст переказ у публіцистичному стилі СРОЧНО!!!! ДАЮ 100 БАЛОВ
Предмет: МХК, автор: rricepie