Предмет: Литература,
автор: andrejmariora8
написати вірш по твору (ті хто віміють)
Ответы
Автор ответа:
1
Коли з батьківщини дзвенить нам
найсолодший, але лукавий слух,
не свято, не молитвам
мій віддається скорботний дух.
Ні, не з серця, ось звідси,
де біль неприборканий, ось -
крилом, закривавленою купою,
обрубком кістяним - встає
мій клекот, клекотіння: Боже,
Ти, відпочиваючий у раю,
на смертному, на проклятому ложі
торкни, воскрес - її... мою!..
Автор ответа:
0
1.
Увечері на березі моря,
Де хвилі шумлять під ногами,
Де торкаються неба зорі,
Де серце відчуває пісню прибою.
І тут, коли все здається таким прекрасним,
Що словами не передати,
Ти знаєш, що в світі все можливе,
І що життя твоє ще не скінчилось, але треба йти далі.
Тож нехай сяють зорі на небі,
Нехай шумлять хвилі під ногами,
Нехай життя не раз рветься на шматки,
Ти знаєш, що все буде добре.
Тому йди відважно далі,
Сміливо крокуй своєю стежкою,
І не зупиняйся ні на мить,
Бо життя - це непередбачуване чудо.
2.
Запах квітів ніжно пливе в повітрі,
День прокидається із сонячним промінням,
Світло відкриває свої обійми широко,
І серце сповнене радістю та відчуттям волі.
Кожен день - це нова можливість для нас,
Відкрити свій дух, серце та свій розум,
І знайти усередині себе щось нове,
Що допоможе нам рости та стати кращими.
Тож не зупиняймось на своєму шляху,
Ідіть вперед, дивлячись відважно в очі життю,
Завжди маючи в серці надію та любов,
Що підтримає нас у будь-яких труднощах.
І коли настав час попрощатись з цим світом,
Ми будемо знати, що жили повноцінно,
Залишивши сліди в душах людей,
І зробивши наш світ трохи кращим для всіх.
Увечері на березі моря,
Де хвилі шумлять під ногами,
Де торкаються неба зорі,
Де серце відчуває пісню прибою.
І тут, коли все здається таким прекрасним,
Що словами не передати,
Ти знаєш, що в світі все можливе,
І що життя твоє ще не скінчилось, але треба йти далі.
Тож нехай сяють зорі на небі,
Нехай шумлять хвилі під ногами,
Нехай життя не раз рветься на шматки,
Ти знаєш, що все буде добре.
Тому йди відважно далі,
Сміливо крокуй своєю стежкою,
І не зупиняйся ні на мить,
Бо життя - це непередбачуване чудо.
2.
Запах квітів ніжно пливе в повітрі,
День прокидається із сонячним промінням,
Світло відкриває свої обійми широко,
І серце сповнене радістю та відчуттям волі.
Кожен день - це нова можливість для нас,
Відкрити свій дух, серце та свій розум,
І знайти усередині себе щось нове,
Що допоможе нам рости та стати кращими.
Тож не зупиняймось на своєму шляху,
Ідіть вперед, дивлячись відважно в очі життю,
Завжди маючи в серці надію та любов,
Що підтримає нас у будь-яких труднощах.
І коли настав час попрощатись з цим світом,
Ми будемо знати, що жили повноцінно,
Залишивши сліди в душах людей,
І зробивши наш світ трохи кращим для всіх.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова,
автор: nimidgel19962018
Предмет: Физика,
автор: bratinayana009
Предмет: Физика,
автор: cancerdent2010
Предмет: Английский язык,
автор: RaElAy
Предмет: Українська мова,
автор: PKAmerssz