Предмет: География, автор: mikhailenkomark1

приготувати доповідь про Миклухо-Маклая

Ответы

Автор ответа: lizatcctychv
1

Ответ:

Михайло Олександрович Миклухо-Маклай був одним з найвідоміших українських дослідників та мандрівників XIX століття. Народився він 17 лютого 1846 року в містечку Гнєздилів на Черкащині в сім'ї шляхтича.

В середині 1860-х років Миклухо-Маклай вступив до Московського університету на філософський факультет, де почав вивчати етнографію, анатомію та геологію. Після закінчення університету в 1869 році він залишився в Москві, де провів кілька років працюючи в зоологічному музеї та займаючись науковими дослідженнями.

У 1870 році Миклухо-Маклай поплавав на пароплаві "Восток" в Індію, де він прожив кілька років, вивчаючи місцеву флору та фауну, а також займаючись етнографічними дослідженнями. Пізніше він продовжив свої подорожі на Нову Гвінею, Океанію та Австралію, де провів більшість свого життя.

Миклухо-Маклай відомий своїм глибоким інтересом до місцевих народів та їх культур, а також за захист прав корінних народів, які постійно ставали жертвами колоніального гніту. Він писав доповіді та статті про умови життя та традиції корінних народів, а також просував ідею їхнього свобідного розвитку.

Миклухо-Маклай помер 31 березня 1888 року в Австралії внаслідок хвороби. Його наукові дослідження та подорожі отримали широке визнання в науковому світі та принесли значний внесок у розвиток науки та культури. Він славиться як видатний дослідник та мандрівник, а також як захисник ідеї свободи та розвитку корінних народів, що стали на шляху колоніальної експансії.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: kolirred
Складіть тези (змішані)
статті Т. Гаврилової «Музика в
серці кожної людини».
Музика в серці кожної людини

Із незапам’ятних часів людину постійно оточували звуки. Не було ще ніякої музики, але існував
спів птахів, шелест листя, дзюрчання струмків. Звуки інформували людину про довкілля. Високий
вереск був сигналом тривоги, а свист вітру, шум дощу мали на неї заспокійливий вплив.

Музика — феноменальне явище. Її взаємодія з людиною надзвичайна. Мелодійні звуки творять
чудо - у людині прокидається й перетворюється душа, змінюється стан, настрій. Музика панує над
нашими емоціями, а емоції перемагають навіть фізичний біль.

Музика активізує розумові здібності, працездатність та зосередженість, здатна розвивати та
підвищувати інтелект людини.

Стародавні мудреці стверджували, що музика, її перші звуки народились одночасно зі
створенням світу. Ще на зорі цивілізації був помічений цілющий вплив музики на організм людини.
Під дією чарівних звуків музики відбувалось покращення самопочуття та настрою, зменшення
болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії.

Отримавши в Єгипті музичні знання, Піфагор заснував в Італії науку про гармонію сфер,
затвердив музику як точну науку. Аристотель також стверджував, що музика здійснює вплив на
етичне формування людини. Авіценна вважав музику «нелікарським» способом лікування поряд із
дієтою, сміхом та запахом.

Музика здатна допомагати молодим людям зрозуміти красу природи, довершеність поезії,
живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором цілісного ставлення
до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з мистецтвом дістає лише той,
хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почуттями.

Як довели вчені-психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяє
значно підняти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні
здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи. Західні вчені, провівши
багато дослідів і експериментів, прийшли до такої думки: деякі мелодії дійсно наділені сильним
терапевтичним ефектом. Духовна релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує
відчуття спокою. Якщо порівнювати музику з ліками, то релігійна музика — анальгетик у світі
звуків, тобто вона полегшує біль. Виконання веселих пісень допомагає при серцевих недугах,
сприяє довголіттю. Але найбільший ефект на людину здійснюють мелодії Моцарта. Цей
музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали — «ефект Моцарта». Медики
встановили, що струнні інструменти найбільш ефективні при хворобах серця. Кларнет
покращує роботу кровоносних судин, флейта позитивно впливає на легені і бронхи, а труба
ефективна при радикуліті й невриті.

Музика, як, мабуть, ніяке інше мистецтво, може впливати на настрій, створювати його.
Всі музичні твори можна умовно розділити на такі, що активізують, тонізують,
розслаблюють і заспокоюють.
Музика звучить у середині кожної людини. Все у Всесвіті виткане зі звуків музики.
Людина будь-яку музику слухає серцем.
Предмет: Физика, автор: 435dsf
Игрок-подающий способен выбросить бейсбольный мяч с огромной скоростью, достигающей 150км/ч.
На какую высоту взлетит мяч по отношению к месту броска, если подающий игрок вертикально бросает бейсбольный мяч массой 142 г со скоростью 35 м/с?

Ускорение свободного падения принять равным 10 м/с2, а также принять место броска за нулевую точку отсчёта потенциальной энергии и пренебречь сопротивлением воздуха.

1) Какова кинетическая энергия мяча в момент броска?
Eкин= ... Дж
2) Какова потенциальная энергия мяча в самой высокой точке траектории полёта?
Eпот= ... Дж
3) Какова высота подъёма мяча?
h=... м

2. Алюминиевую и серебрянную заготовки, имеющие одинаковые массы и комнатную температуру, опустили в сосуд с водой, нагретой до 97.6°C. Определи, одинаковое ли количество теплоты эти заготовки получат от воды.
Ответ зависит от массы заготовок.
Ответ зависит от начальной температуры заготовок.
Разное количество теплоты.
Одинаковое количество теплоты.

3.Температура трёх остывающих в одних и тех же условиях тел массой 5 кг каждое изменяется со временем так, как показано на рисунке.
Определи, у какого из тел удельная теплоёмкость вещества наименьшая. Выбери и отметь правильный ответ.
Наименьшей является удельная теплоёмкость тела 2.
Наименьшей является удельная теплоёмкость тела 3.
Наименьшей является удельная теплоёмкость тела 1.
Удельные теплоёмкости всех трёх тел равны.