Предмет: Українська мова, автор: yura051954

Контрольний письмовий переказ тексту з елементами

опису зовнішності людини

ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ

Славетний поет

Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Тараса Шевченка:
молодий, здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований.
Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся
вистрижене по-козацькому, але зачесане назад. Він був темний блондин, з
його лиця пробивалася відвага. У темно-сірих невеликих очах світилися
розум та енергія. Голос у нього був м’який, в ході й рухах – зосередження.
При першій зустрічі із ним у ньому не примічалося нічого
привабливого. Навпаки, він здавався холоднуватим, сухим, хоч і простим,
приступним. До людей ставився спершу недовірливо і перед першим-ліпшим
не відкривав своєї душі, особливо бував замкнутий супроти тих, хто
добивався викликати в нього одвертість та щирість. Зате, коли пізнавав
чоловіка й відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив’язувався до нього,
а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався всім серцем.
Примітними рисами характеру були доброта, м’якість, навіть
делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота,
природність, безкорисливість, навіть саможертовність. На кривду й
несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан.
Тоді він міг бути й несамовитим. У запальності його, однак, не було ні злоби,
ні зарозумілості. Тільки святий вогонь відчуття правди й справедливості.
Коли ж бачив, що супротивник набирається пихи, поет дозволяв собі різко
його осмикнути. В суперечках він висловлювався гостро, аж співбесідники
побоювалися за нього Особливо несамовитий ставав поет, коли заходила
мова про кріпацтво – це була його глибока рана. Від споминів, що його
родичі кріпаки, аж плакав.

З бідними він ділився останнім.
(229 сл.)

(За В. Шевчуком)

СЛОВНИКОВА РОБОТА
Бакенбарди – борода від скронь вздовж щік до виголеного підборіддя.
Делікатність – від слова делікатний – ввічливий, люб'язний, завжди
готовий виявити увагу, зробити послугу.
Несамовитий – який виражає стан, коли людина нездатна відповідати за
свої вчинки, дії, контролювати їх.
Пиха – надмірно висока думка про себе, погорда, зарозумілість,
зазнайство.
Саможертовність – властивість за значенням саможертовний – здатний
пожертвувати собою, своїми власними інтересами для блага інших.
Перший-ліпший – який найраніше трапився, зустрівся і т. ін.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН
I. Зовнішність 29-річного Тараса Шевченка
1. Середній зріст, міцна постава.
2. Кругле обличчя з бакенбардами.
3. Зачесане світле волосся.
4. У сірих очах світилися розум та енергія.
5. М’який голос і стримані рухи.
II. Ставлення поета до людей.
1. Зовнішня холодність.
2. Простота.
3. Замкнутість, недовіра до оточення.
4. Відданість щирим людям.
III. Риси характеру поета.
1. Доброта та делікатність.

2. Безкорисливість.
3. Гостре неприйняття несправедливості.
4. Поводження в суперечках.
IV. Кріпацтво – найбільший біль митця.
V. З бідними ділився останнім.
НАПИШІТЬ ПЕРЕКАЗ

Ответы

Автор ответа: dmitriyazazatov
1
Текст про опис зовнішності Тараса Шевченка та його характеру. За словами сучасників, Шевченко був молодим, здоровим, середнього зросту, широкоплечим та міцно збудованим. У нього було кругле виголене обличчя з бакенбардами, вистрижене волосся по-козацькому, але зачесане назад. Його темно-сірі очі випромінювали розум та енергію, а голос був м'який, а рухи - зосереджені. На перший погляд він не приваблював увагу, здавався холоднуватим, сухим, хоч і простим, приступним. Але коли він знаходив спільну мову з кимось, він прив'язувався до людини та віддавався всім серцем. Він мав такі риси характеру, як доброта, м'якість, навіть делікатність, що не співпадали з його суворою маскою. Він був незвичайно простий, природний, безкорисливий та саможертовний. Але коли стикалася з кривдою та несправедливістю, його серце запалювалося гнівом, тоді він був несамовитим, проте у його запальності не було злоби чи зарозумілості, тільки святий вогонь відчуття правди та справедливості. Він був особливо несамовитим, коли розмова заходила про кріпацтво, оскільки це була його глибока рана, що привела до плачу при згадці, що його родичі були кріпаками. Він ділився своїм останнім з бідними.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: kolirred
Складіть тези (змішані)
статті Т. Гаврилової «Музика в
серці кожної людини».
Музика в серці кожної людини

Із незапам’ятних часів людину постійно оточували звуки. Не було ще ніякої музики, але існував
спів птахів, шелест листя, дзюрчання струмків. Звуки інформували людину про довкілля. Високий
вереск був сигналом тривоги, а свист вітру, шум дощу мали на неї заспокійливий вплив.

Музика — феноменальне явище. Її взаємодія з людиною надзвичайна. Мелодійні звуки творять
чудо - у людині прокидається й перетворюється душа, змінюється стан, настрій. Музика панує над
нашими емоціями, а емоції перемагають навіть фізичний біль.

Музика активізує розумові здібності, працездатність та зосередженість, здатна розвивати та
підвищувати інтелект людини.

Стародавні мудреці стверджували, що музика, її перші звуки народились одночасно зі
створенням світу. Ще на зорі цивілізації був помічений цілющий вплив музики на організм людини.
Під дією чарівних звуків музики відбувалось покращення самопочуття та настрою, зменшення
болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії.

Отримавши в Єгипті музичні знання, Піфагор заснував в Італії науку про гармонію сфер,
затвердив музику як точну науку. Аристотель також стверджував, що музика здійснює вплив на
етичне формування людини. Авіценна вважав музику «нелікарським» способом лікування поряд із
дієтою, сміхом та запахом.

Музика здатна допомагати молодим людям зрозуміти красу природи, довершеність поезії,
живопису, театру, історії свого народу, виступаючи специфічним генератором цілісного ставлення
до світу, оскільки справжні естетичні враження, насолоду від зустрічі з мистецтвом дістає лише той,
хто вміє уважно слухати, переживати, розмірковувати над почуттями.

Як довели вчені-психологи, систематичне заняття музикою у віці від 5 до 15 років дозволяє
значно підняти інтелектуальний потенціал людини, краще розвинути пам’ять, аналітичні
здібності, орієнтацію, впливає на позитивну корекцію нервової системи. Західні вчені, провівши
багато дослідів і експериментів, прийшли до такої думки: деякі мелодії дійсно наділені сильним
терапевтичним ефектом. Духовна релігійна музика відновлює душевну рівновагу, дарує
відчуття спокою. Якщо порівнювати музику з ліками, то релігійна музика — анальгетик у світі
звуків, тобто вона полегшує біль. Виконання веселих пісень допомагає при серцевих недугах,
сприяє довголіттю. Але найбільший ефект на людину здійснюють мелодії Моцарта. Цей
музичний феномен, до кінця ще не пояснений, так і назвали — «ефект Моцарта». Медики
встановили, що струнні інструменти найбільш ефективні при хворобах серця. Кларнет
покращує роботу кровоносних судин, флейта позитивно впливає на легені і бронхи, а труба
ефективна при радикуліті й невриті.

Музика, як, мабуть, ніяке інше мистецтво, може впливати на настрій, створювати його.
Всі музичні твори можна умовно розділити на такі, що активізують, тонізують,
розслаблюють і заспокоюють.
Музика звучить у середині кожної людини. Все у Всесвіті виткане зі звуків музики.
Людина будь-яку музику слухає серцем.