Есей на тему Миттєве і вічне в новелі В.Винниченка "Момент"
Ответы
Объяснение:
Новела "Момент" Володимира Винниченка є прекрасним твором, що дозволяє читачеві замислитися над проблемою міжжиттєвого та вічного. Автор запрошує нас у світ незабутнього дитинства, де все здається простим і безтурботним. Але час іде, дитина стає дорослим і змушена стикатися з реальністю життя.
У творі Винниченко показує, що кожен момент нашого життя є надзвичайно важливим, і що ми маємо бути уважні до кожного з них. Головний герой новели, який згадує своє дитинство, змушений стикнутися зі своїми невдачами в житті, і він починає розуміти, що час назад не повернути. Він бачить, що його життя може бути кращим, якщо він змінить свій підхід до нього. Але він також розуміє, що кожен момент його життя був важливим, незалежно від того, який він був.
Автор також наголошує на тому, що міжжиттєве та вічне мають різний характер. Міжжиттєве - це проміжок часу між нашим народженням і смертю. Але вічність - це безкінечність, що перевищує межі нашого життя. Головний герой новели зрозумів, що міжжиттєве може бути використане для того, щоб підготуватися до вічності. Він зрозумів, що міжжиттєве може бути більш корисним і значущим, якщо ми знаємо, куди ми йдемо в вічності.
Отже, новела "Момент" Володимира Винниченка показує, що кожен момент нашого життя має
Send a message...
Ответ:
З появою творчості В. Винниченка українська література зробила величезний крок уперед. І. Франко здивовано запитував: "І відкіля ти такий узявся? Серед млявої тонко артистичної та малосилої або ординарно шаблонової та безталанної генерації сучасних українських письменників виринуло щось таке дуже, рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить валом як саме життя...".
Дійсно, відвертість героїв новел В. Винниченка приваблює. Вони не здатні приховувати від світу свої потаємні бажання, страждання, поривання, тим більше, що продиктовані вони найчастіше чистою і щирою любов'ю до життя. Як зазначають дослідники, митець володів даром органічного підпорядковування художньої структури твору ефективному емоційному "самовираженню" характерів, які в процесі сюжетного дійства розкривають глибинні психоемоційні — на , рівні інтуїтивного, підсвідомого — імпульси-реакції на свої вчинки й на вчинки інших.