Предмет: Биология, автор: sasha0421g

орхідея теплолюбна чи холодостійка?​

Ответы

Автор ответа: wiiiiiiiiiiq
0
Орхідеї можуть бути різними за своїм вимогам до температурних умов. Деякі види орхідей є теплолюбними, що означає, що вони краще ростуть і процвітають за вищих температур, зазвичай в межах 20-30 градусів Цельсія вдень, і не менше 15-20 градусів Цельсія вночі. Декілька прикладів теплолюбних орхідей: Фаленопсис (Phalaenopsis), Дендробіум (Dendrobium), Каттлея (Cattleya).

З іншого боку, деякі види орхідей можуть бути холодостійкими, що означає, що вони можуть переносити нижчі температури, зазвичай в межах 10-15 градусів Цельсія вдень, і 5-10 градусів Цельсія вночі. Декілька прикладів холодостійких орхідей: Кимнедлія (Cymbidium), Онцидіум (Oncidium), Коломбія (Colombian).

Однак важливо пам'ятати, що вимоги до температури можуть варіюватися в залежності від конкретного виду орхідеї, а також від умов вирощування, таких як рівень вологості, освітлення, вентиляція та інші фактори. Тому перед вирощуванням орхідеї важливо ознайомитися з конкретними рекомендаціями для відповідного виду, щоб забезпечити йому оптимальні умови
Автор ответа: sofiiastelmashchuk
0

Відповідь:

Більшість видів орхідей є тропічними рослинами та потребують теплих умов для зростання. Тому можна сказати, що в загальному орхідеї є теплолюбними рослинами. Однак, існують деякі види орхідей, які здатні рости в умовах помірного клімату, наприклад, Dactylorhiza fuchsii, яка зустрічається у Європі та здатна переносити холодні зими. Тому, відповідь на запитання може бути більш конкретною залежно від виду орхідеї.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: akezhan051
1-тапсырма. Мәтінді мұқият тыңданыз, мәтiнде не туралы айтылганын 3 сойлемммен жазыныз. Ұсынылған ақпарат бойынша фактi мен көзқарасты жазыңыз. Тындалым мәтiнi. «Көшпелілік - көшпелі халықтардың тарихи қалыптасқан алеуметтік-экономикалық даму жүйесі, шаруашылық-мәдени типі. Еуразия даласын мекендеген көшпелі халықтардын негiзгi өндiрiстiк құралына айналған мал шаруашылығы тамақ өнiмдерiн берiп қана қоймай, айырбас ушiн де пайдаланылды. > угымы кешпелiлер ушiн қасиетті, өз жерінің тұтастыгының кепiлi және көршілес жаткан мекендерге де кол сутуга болмайтындығын мойындау болды. Көшпелілер уакыт пен кеңістікті игеруі, танып тусiнуi нәтижесiнде кешіп-қонып, табигаттын колайлы белдеулерiнде орналаса отырып, мадениет пен климат ерекшелiктерiн утымды колдана білген. Мысалы, Қазақстанда ерте заманнан берi маусымдык жайылымдар пайдаланылган. Жауын- шашыны молырак Арканын терiскейiндегi орманды-далалы алкапты, онтустік-шығыстағы таулы еңiрдi жұрт ең алдымен жайлау, ал шыгыс және ортангы аймакты кыстау ретiнде пайдаланып келген. Кектеу мен кузеу мал кыстайтын жерлерге тiкелей жалғасып жаткан. Қалыптаскан дастур бойынша маусымдық жайылымдардын рулар арасында белiске тускенiмен, мал кыстайтын жерлерден басқасын елдiн бәрi бiрдей пайдаланган. Катал даланың табигатын танып тусiну, онын iшкi заңдылықтарын терең білу, болжай білу - мұның бәрі көшпелiлер мәдениетінің маңызды жактарын көрсетедi. «Кургак даланы, - дейді ағылшын тарихшысы, социолог А. Дж. Тойнби (1889-1975), ),-тек бақташы гана меңгере алады, бірақ сол далада тіршілік етiп, табыстарға жету үшін ол өзiнiң шеберлігін тынбай жетiлдiре беруге мiндеттi, ол ерекше адамгершілік және парасаттылык касиеттердi калыптастырады. Малшылық егіншіліктен көрi күрделiлеу, өйткені диқан табиғат енiмдерiн тiкелей тутынса, көшпелілерде мал табиги есiмдiктердi ендейтiн механизм тәрізді. 1-сөйлем: 2-сөйлем: 3-сөйлем:​