ДАЮ 100 БАЛІВ!!!
Проєкт на тему дієприкметник як частина мови 30 речень
Ответы
Ответ:
Дієприкметник — це не особова форма дієслова, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?
За своїми морфологічними ознаками дієприкметники схожі на прикметники, бо узгоджуються з іменниками у роді, числі й відмінку.
У реченні дієприкметник виступає узгодженим означенням або іменною частиною складного присудка.
Дієприкметникам властиві категорії виду — доконаного або недоконаного, часу —теперішнього чи минулого: пишучий — написаний, складаючий — складений.
Дієприкметники, що виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч, є активними. Наприклад: згасаючий вечір, читаючий контингент, крокуючий екскаватор.
Архаїчні форми активних дієприкметників із суфіксом -ш-(-ВШ-) типу перемігший, побігший, побудувавший у сучасній українській мові, зокрема і в діловому мовленні, не вживаються.
Дієприкметники, що виражають ознаку предмета, що зазнає на собі дії іншого предмета, є пасивними.
Активні дієприкметники утворюються від основи теперішнього часу перехідних дієслів за допомогою суфіксів -уч-
(-юч-) або -ач-(-яч-): жевріти — жевріючий; читати __
читаючий; писати — пишучий; сидіти — сидячий.
На сучасному етапі розвитку термінології вчені-мовознав-пі пропонують вживання суфікса -увальн(ий): крокувальний емігрувальний, копіювальний.
Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: осісти —осілий; зів'янути —зів'ялий.
Объяснение: