охарактеризуйте становище галицько волинської держави за наступників данила галицького!
СРОЧНО!!!!
Ответы
Ответ:
Син Данила Галицького Шварно мав великий вплив на внутрішньолитовську політичну ситуацію. Великий Литовський князь Войшелк, син Миндовга, визнав свою залежність від Василька Романовича та у 1268 р. віддав владу над Литвою Шварну Даниловичу, а сам пішов у монастир.
Діючи спільно з литовцями проти поляків, галицько-волинські князі увійшли в зіткнення з Польщею, яке завершилося після серії битв укладанням вигідного для Галицько-Волинської держави миру. У цей час утворилася сприятлива ситуація для України, за якої створювалася можливість для об’єднання сил Галицько-Волинської держави та Литви й підкорених Литвою слов’янських земель з метою звільнення території України від монголо-татарського іга, під зверхністю галицько-волинських князів.
Тим часом князь Лев Данилович, розчарований тим, що Войшелк віддав владу над Литвою не йому, а його братові Шварнові, а також помщаючись за минулі набіги литовців на слов’янські землі, ініціював розправу над Войшелком.
Після цього Шварно вступив у володіння всім Великим князівством Литовським. Але галицько-волинський князь недовго правив Литвою, оскільки невдовзі помер, не залишивши спадкоємців престолу. Після його смерті вплив на литовські землі галицькі князі втратили.
Волинське князівство
Після смерті Василька Романовича у 1271 р. на Волині утвердився його син Володимир Василькович (1271-1288 рр.) Освідчений, добрий розумний правитель. Дав про розвиток економіки, ремесел, уникав воєн із сусідами, займався розудовою міст, монастирів. Опікувався писемністю, культурою. Єдність Галицько-Волинської держави трималася на родинних зв’язках князів та на визнанні пріоритетності галицького престолу.
Правління князя Лева Даниловича
Після смерті Шварна всю Галичину під своєю владою об’єднав енергійний та войовничий князь Лев Данилович (1264-1301 рр.). У 1272 р. він переніс столицю держави до Львова.
У 1274 р. литовський князь Тройден, порушивши мир з галицьким князем Левом Даниловичем, захопив м. Дорогичин, вибивши все його населення. Литовські загони почали вдиратися й на Волинь. У відповідь на це військо русинів захопило передмістя міста Новгородка, а також фортеці Слонім і Турійськ, після чого Литва змушена була просити миру.
У мирі між Литвою і Галицько-Волинською державою була не зацікавлена Орда, оскільки такий потужний союз міг кинути їй виклик. Монголо-татари, діючи за принципом «розділяй і пануй», підтримали новий похід галицько-волинських князів на Литву, який, проте, закінчився невдало.
Для замирення з волинським князем Мстиславом Даниловичем литовські князі Будикид і Будивид змушені були в 1289 р. віддати йому м. Волковийськ, розташоване у центральній частині земель, на той час підконтрольних Литві. Також влада галицько-волинської династії збереглася над м. Слонімом. Слонімський князь був з роду Данила Галицького й васалом волинського князя.
Объяснение:
вроді так