Предмет: Химия, автор: bilykiryna292

чому аміни називають органічними основами

Ответы

Автор ответа: d29112177

Аміни - це органічні сполуки, що містять функціональну групу -NH2, або аміногрупу. Ця аміногрупа надає амінам лужні властивості, оскільки вона здатна зв'язувати з кислими властивостями, наприклад з карбонільними групами (С=О) у вуглеводневих молекулах. Внаслідок такої взаємодії амін може утворювати солі з кислими сполуками. Таким чином, аміни можуть бути визначені як органічні основи. Крім того, вони є складовою частиною білків, нуклеїнових кислот та багатьох інших біологічно важливих сполук.

d29112177: отметь как лучший ответ

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Литература, автор: oreginalnoe

Сравните в таблице: Николая Петровича Кирасова и Евгения Базарова из Романа Отцы и дети.
Критерии: Внешность, происхождение, воспитание, черты характера, образование, общественно политические взгляды, отношения с окружающими, речь-лексика. Огромное спасибо за ранее

11 месяцев назад

Предмет: Литература, автор: dmitrozovniriv

Захар беркут переказ дуже короткий

11 месяцев назад

Предмет: Українська мова, автор: kazzax69

Тільки-но починало світати, мати, вмившись, зодягала чисту сорочку, підв’язувалася вишитим фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полум'я лизало своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів. Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало в'язким, як гума, і вже важко було працювати руками, мати призупиняла роботу, будила свою родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.

СКЛАСТИ КОРОТКИЙ ПЕРЕКАЗ (3-4) РЕЧЕННЯ