твір на тему Тореадори з Васюківки благаю вас мені сьогодні потрібно здати зробіть будь ласка дою 50 балів
Ответы
Ответ:
Дитинство — весела і щаслива пора. Адже в дитинстві найменші події здаються значними і великими пригодами. Так відбувається і в повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», яку я прочитав з великим задоволенням.
Це яскрава і цікава оповідь про пригоди двох товаришів під час літніх канікул. Герої твору Іван Рень та Павлуша Завгородній ніколи не скаржилися на те, що їм нудно. У них ніколи не виникало питання про те, куди себе подіти і куди прикласти свої сили. Хлопчаки постійно щось вигадували і не сиділи на місці. Їхні голови напружено працювали над тим, яку б ще цікаву «штуку утнути», і «штуки» ці виходили у них занадто добре.
Наприклад, взяти хоча б намір товаришів прокласти у селі лінію метро і зробити декілька станцій з цікавими назвами: «Крива груша», «Клуня» тощо. І це була не лише мрія, бо енергійні винахідники, не відкладаючи, узялися копати тунель, який проліг під свинарником. Але хлопці чогось не врахували і стеля тунелю не витримала п’ятипудової плямистої свині на прізвисько Манюня. Вона з тріском провалилася у вириту товаришами яму. Ця невдача примусила друзів на деякий час забути про свої витівки, але зовсім ненадовго.
Потім Ява (Іван) та Павлуша вирішили влаштувати бій биків і стати тореадорами. Кандидатуру колгоспного бугая хлопці відкинули одразу, адже його боявся навіть зоотехнік. Ще один кандидат, цап Жора, був для товаришів несерйозним суперником. Врешті-решт тореадори зупинили свій вибір на корові з дивним ім’ям Контрибуція. Та дарма, що Ява і Павлуша махали перед очами корови червоним килимком, що тягали її за вуха і штовхали — Контрибуція ніяк не хотіла ставати до бою. Тоді Ява розлютився і боляче вдарив корову по губі. Тут і почалася справжня корида: ображена корова миттєво відреагувала і невезучий тореадор опинився високо над землею. А за мить товариші щодуху тікали від Контрибуції, доки не забігли у болото, де й чекали, доки розлючена тварина не заспокоїться.
Та дозвілля непосидючих друзів обмежувалося не тільки клопотом для дорослих та їхніми витівками. Ява та Павлуша були сміливими і добрими хлопчиками. Наприклад, коли друзі почули, як у колодязі скиглить цуценя, вони одразу ж кинулися його рятувати.
Від пригод друзів та їхніх однокласників у мене залишилися незабутні світлі враження, адже книга В. Нестайка сповнена дитячими фантазіями, теплом і добрим гумором. Мабуть, і в самого автора було незабутнє та веселе дитинство, бо тільки людина, яка у своїй пам’яті зберегла найкращі миттєвості дитячих років, могла написати такий чудовий твір, як «Тореадори з Васюківки».
Объяснение:
:))))
Відповідь:
лучша відповідь будь ласка постав
Тореадори з Васюківки: Весела та захоплююча історія села
У Васюківці, затишному селі на південному заході України, жили веселі та спокійні люди. Село славилося своїми гаївками, які завжди були прикрашені квітами та піснями птахів. Але найбільший розголос селу приніс один незвичайний подіячко - поява тореадорів!
Все почалося, коли в маленькому селі влаштували ярмарок. Люди з усіх навколишніх сіл прийшли на ярмарок, але найбільше захоплення викликали два молоді хлопці - Микола та Петро. Вони одягнули свої найкращі костюми, прикрасилися квітами та взяли з собою стареньку китайську покидьок, яка давно вже була в родині Миколи.
Хлопці влаштували на ярмарку справжнє видовище. Вони показували вміння тореадорів - витончені рухи, викрутаси та вміння уникнути удару бика. Весь народ зібрався дивитися на це незвичайне шоу. Хлопці демонстрували свою майстерність, кидаючись на покидьока та ухиляючись від його атак. Глядачі аплодували та захоплено вітали їх з успіхами.
Згодом, слава про виступи тореадорів з Васюківки розлетілася далеко за межі села. Люди з різних куточків краю приходили дивитися на це унікальне видовище. З'явилися навіть гості з-за кордону, які приїхали побачити на власні очі цих відважних хлопців.
Пояснення: