1) виписати та вивчити визначення: «аналітична п’єса», «соціально-психологічна драма», «зовнішня дія», «підтекст»;
2) сформулювати висновок щодо новаторства Г. Ібсена у драматургії;
3) розтлумачте поняття «ібсенізм».
Ответы
1) • Аналітична п’єса - театральний твір, що аналізує внутрішній світ персонажів, а не зовнішню дію.
• Соціально-психологічна драма - театральний твір, що аналізує соціальне оточення та психологію персонажів.
• Зовнішня дія - дія, що відбувається на сцені перед глядачами.
• Підтекст - неявний зміст або значення, що передається через слова та дії персонажів.
2) Генрік Ібсен у своїх драматичних творах відкинув класичну структуру драми і традиційні теми, зосередившись на аналізі психології персонажів та їхніх внутрішніх конфліктах. Він також впроваджував соціальні проблеми та табу теми, що стали новаторськими для його часу. Генрік Ібсен відкрив новий етап у розвитку драматургії, зокрема, став першим автором аналітичних п’єс та соціально-психологічних драм.
3) Ібсенізм - це напрям у драматургії, що був започаткований Генріком Ібсеном. Він відкинув класичну структуру драми та традиційні теми, зосередившись на аналізі психології персонажів та їхніх внутрішніх конфліктах. Він також впроваджував соціальні проблеми та табу теми, що стали новаторськими для його часу. Ібсенізм став етапом у розвитку драматургії, який змінив погляди на театральний твір та його функції.
Ответ:
вот что я знаю...(
Объяснение:
До аналітичних п’єс зазвичай зараховують такі драми Ібсена, як «Стовпи суспільства» (1877), «Ляльковий дім» (1878), «Примари» (1881), «Ворог народу» (1882), «Дика качка» (1884), «Росмерсхольм» (1886), «Жінка моря» (1888), «Гедда Габлер» (1890), «Коли ми, мертві, оживаємо» (1899) та інші.