Твір-роздум за віршом про дорослих
Ответы
Відповідь:"В дорослих світі ніхто не плаче,
Бо всім вже мінімум повних двадцять.
В дорослих світі всі заняті,
І немає часу на горе й сум."
Ці слова з вірша наводять на думку про те, що дорослі світ, наповнений швидкістю, рутинністю та приводами до заняття, не дає нам змоги висловити свої почуття та емоції відверто. Здається, що в дорослому світі потрібно мати сильний характер та не відчувати ніяких слабкостей, бо це несумісне з твердою впевненістю в собі.
Проте, чи так це насправді? Можливо, саме дорослі повинні навчитися висловлювати свої почуття, давати вихід емоціям та плакати, коли болить душа. Навіщо приховувати свою смуток, якщо від цього стає ще гірше? Чому не дозволити собі бути людиною з усіма її емоціями?
Можливо, саме це й є сенсом цього вірша - нагадати нам, що ми все ще люди з усіма нашими почуттями та емоціями, які потрібно висловлювати та ділитися з іншими. Не треба боятися бути слабким, бо саме вразливість робить нас людьми, а не машинами, які працюють на автоматі.
Тому, хоча дорослий світ може здаватися нам безжалісним та невмінням відчувати емоції, ми повинні навчитися бути відвертими та висловлювати свої почуття, бо тільки так ми зможемо бути справжніми людьми та знаходити спільну мову з іншими.
Пояснення:
Ответ:
Я б неодмінно влаштувався на роботу, яка приносила б мені задоволення. На мою думку, працювати без задоволення можна і як мінімум неправильно. Країні потрібні люди, які зможуть саме допомагати і брати участь в розвитку країни, а не просто просиджувати дні за роботою в порожню.
Ще я мрію про створення сім’ї, яка могла б підтримувати і розуміти в будь-якій важкій ситуації. Для мене, відмінним прикладом ідеальної сім’ї, є відносини між моїми батьками. Я ніколи в житті не бачив таку щасливу пару, яка могла б точно розуміти один одного в будь-яку хвилину. Знайшовши свою другу половинку, я безумовно хотів сім’ї та подальшого розвитку відносин. Таким чином, через деякий час у нас уже були б діти, до яких необхідно дуже тепле ставлення. Навіть в такому ранньому віці, я розумію, що діти, це дуже відповідальне рішення, які можуть прийняти тільки дорослі, вже сформовані особистості.