Предмет: Математика, автор: domdommask18

3. В первый день путник прошел 40% пути. Ему осталось пройти 120 км. Какой весь путь? (4 балла)​

Ответы

Автор ответа: sultanbejsentaj
2

Ответ:

100-40=60

60=120км

120:60=2

2*40=80

120+80 = 200

Пошаговое объяснение:

если не правильно без обид

Автор ответа: NNNLLL54
1

Ответ:  200 км .

Весь путь принимаем за 100% .

В 1 день путник прошёл 40% пути, значит осталось ему пройти

100%-40%=60% пути, что по условию задачи составляет 120 км .

Составим пропорцию:    120 км  -  60%

                                              х км   -  100%

 х=(120 · 100) : 60 = 200  (км)

P.S. Если без пропорции, то надо найти весь путь, зная его часть :

60%=60/100=3/5 ,  120 : 3/5=120 · 5/3 = 200 (км)

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: yulyafisinena
1. Ознайомитися з поданими цитатами. Визначте, яку державу ха-
рактеризує кожна з них.
№1
«Управління імперією у прямому сенсі слова лягло на плечі Карла Великого.
Він точно знав, що відбувається в різних областях держави. I не лише тому, що
він постійно подорожував країною. Він призначав спеціальних людей, які на
правах імператорських посланців контролювали дії графів, відповідальних за
місцеве врядування... Карл ліквідував посаду майордома...
Його імперію, як і державу Меровінгів, скріплював принцип особистої вірно-
сті монарху...
Імператор погоджувався з тим, що великі землевласники самі збирали по-
датки та судили населення. Ці володіння ніби виключалися з-під королівської
влади. ... Карлу було достатньо, щоб ці землевласники давали йому клятву осо-
бистої вірності.
Він розраховував на силу законів і капітуляції (збірок наказів). ...Нові закони
мали забезпечити порядок в імперії, зберегти її єдність».
No2
i
<<Королівська влада почала слабнути внаслідок того, що королівське майно роз-
давалося Церкві та окремим особам. Король мав спиратися на людей, які особисто
йому служили, і нагороджував їх за це земельними володіннями. Тому головне
значення в королівському управління мав той чиновник, який завідував роздачею
земель - майордом, що означало «дворецький». ... Поступово майордоми стали
вводити у поле королівських слуг та воїнів, ставши сильнішими за королів».
No3
«...У час розквіту халіфату віряни були і підданими (за винятком народів, які
перебували під владою арабiв, але не прийняли іслам). Халіф владарював над
усім мусульманським світом і вважався його главою... Вони мали державу, в
якій релігія та держава і влада були одним цілим».
№4
«...Мусульмани не втручалися у правила збирання податків і в управління
окремими містами та громадами. Повсюди залишалися старі чиновники, ста-
рости, а в християнських землях епископи зберегли своє право брати участь у
державних справах...
Диван вів загальний запис усіх сум, які складались із усіх здобутих податків,
що збиралися з немусульман, та військової здобичі. Ці гроші він розподіляв
між усіма мусульманами. Для цього складалися списки усіх правовірних мусуль-
ман... частка кожного визначалася його заслугами перед вірою та участю у свя-
щеннiй вiйні».
№5
«Вища влада у Візантії зберегла ті форми, які виробилися ще за часів Аврелія
та Діоклетіана й посилились під впливом персів. Василевс вважався священною
особою; казали, що він «нижчий лише за Бога і слідує одразу ж за ним». На при-
йомах вiн з'являвся в одязі священника, у шапці, яку вінчав хрест, непорушний,
як ікона, серед пахощів та гімнів. Життя царів складалося з урочистих виходів
за участі духівництва, чиновників та народу...
На прийомах іноземних послiв василевс заледве вимовляв хоча б два слова.
Замість нього говорив великий логофет, тобто мiнiстр закордонних справ... Роз-
подiл i збір податків, вiйсько і флот, державна пошта, суд, поліція, управління
двором керувалися секретарями («secretum» означає «вiддiл»), подібними до на-
ших міністерств
Даже сильно треба сегодня
Прогу очень сильно