Предмет: География, автор: kuznezova1325

1. Що називають світосистемою? Функціонально-компоненті складові світосистеми.
2. Що таке природний рух населення. Чинники, що впливають на природний рух населення.
3. Демографічний перехід. Його фази.
4. Статево-вікова структура. Шлюбно-сімейні особливості країн світу

Ответы

Автор ответа: ordamilana3
1

Ответ: 1 Світосистема — це результат глобальної геопросторової єдності причинно-наслідкових ефектів зростання масштабності потоків і структур суспільної активності, швидкості та інтенсивності генетичних та функціональних взаємодій в системі «людина-природа». Визначенням цього терміну займалися: О. Шаблій, М. Пістун, О. Топчієв, К. Оме та інші. Людина,як компонент географічного середовища, почала займати провідне місце. Її зв'язки з природою перейшли на інший функціональний рівень. Світ — це не лише поєднання людини і природи, це включення тих функціональних систем, за якими вони співіснують.

2 Природний рух населення, відтворення населення — сукупність процесів народжуваності, смертності і природного приросту, що забезпечують безперервне відновлення і зміну людських поколінь.

3Демографічний перехід можна представити як два швидких процеси: перетворення фази сільського виживання у фазу міського достатку і конденсацію фази достатку у формі великих міст. Головний рушій зростання в кінцевому підсумку зупинить людство і поверне його до початку демографічної еволюції.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: Anatoliiyluganskiy
Предмет: Қазақ тiлi, автор: senbonzakura16
1-тапсырма. Мәтінді мұқият тыңдайыз, мәтінде не туралы айтылганын У сойлемммен жазыныз. Ұсынылған ақпарат бойынша факті мен көзқарасты NOUSHINDIS. Тыңдалым мәтiнi. Кешпелілер немесе кешпелі когам, көшпелі өркениет дегеніміз негізгі кәсібі мал шаруашылығы болып, кункерiсiнiң көзі мал өнiмдерiнен тұратын, белгілі бір қалыптасқан жуйемен кешіп-қонып тіршілік ететін адамдардын әлеуметтік-экономикалык, саяси кауымдастығы және өркениеті. Кешпелілер туралы түсінік, алдымен отырықшы халықтар арасында калыптасты. Б.з.д. V гасырда емiр сүрген тарихшы Геродот кешпелi скиф тайпаларының тұрмысын малактап жазды. Кешпелілердің табиғат аясындагы омiрiн басқа да антик тарихшылар, философтар, орта ғасырлар ойшылдары сипаттады. Оларга табигаттын тел баласы сиякты кешпелілер емiрi таза, кулык-сумдыктан, отырықшы-қалалык өркениеттің жаман касиеттерінен ада болып көрінді. Көшпелілер туралы нашар түсініктер де сол ерте заманда-ак калыптасты. Кене Кытайда «көшпелілер жабайы, мәдениеттің кас жауы» деген тусiнiк калыптасты. Еуропада да кешпелi гундарды «тагы жабайылардың тұқымы, еркениеттін жауы» деп есептеді. XVIII-XIX ғасырлардағы Еуропа халымдары да кешпелiлер туралы өз көзқарастарын бiлдiрiп отырды. Мысалы, Монтескье көшпелілер когамын «әділеттi, теңдiктi когам» десе, Фергюсон, Адам Смит: «Көшпелілерде мүлiк теңсiздiгi, әлеуметтік теңсiздiк ерте пайда болды. - деген. Кешпелi когамды зерттеуде коршаған орта (табигат) және адамның белсенді іс-әрекет мәселесi жиi козгалып отырды. Олардың пікірі бойынша, далалы, шөлейтті, шөлді, таулы аймактарды жайлаган халықтарда табиғат жағдайына карай мал шаруашылығы, кешпелiлiк калыптаскан. Осындай халыктардын бiрi казак халкы далалы, шелейтті аймакты игерудiн бiрден-бір жолы мал шаруашылығы деп бiлген және осындай табиғи жагдайга икемделе емiр сүрудiң тамаша үлгісін көрсеткен. 1-сейлем: 2-сейлем: 3-сойлем:​