Із заявою про встановлення неповного робочого часу до головного лікаря лікарні звернувся лікар Тарасенко, який своє прохання обґрунтував тим, що вільний час йому необхідний для написання книги. З відповідним проханням про встановлення неповного робочого часу звернулася також і медична сестра Коваленко, яка згідно з медичним висновком здійснює догляд за важкохворою сестрою, що проживає разом із нею. Головний лікар відмовив у задоволенні прохань як Тарасенко, так і Коваленко, зазначаючи, що колективний договір не передбачає можливості встановлення працівникам неповного робочого часу, тим більше, що це не відповідає інтересам лікарні, адже доведеться шукати їм заміну. Чи є рішення головного лікаря правомірним, чи ґрунтується його відмова на чинному трудовому законодавстві?
Ответы
Відповідь:
Згідно з чинним трудовим законодавством України, працівник має право звернутися до роботодавця з проханням про встановлення неповного робочого часу з числа встановлених нормальних тривалості робочого часу, якщо це не суперечить інтересам виробництва та згідно з можливостями роботодавця.
Таким чином, головний лікар повинен врахувати право працівників на встановлення неповного робочого часу, якщо це не впливає на інтереси лікарні та можливості роботодавця. У разі відмови роботодавця встановити неповний робочий час, працівник має право звернутися до органів державного нагляду за додержанням законодавства про працю та соціального забезпечення з відповідною скаргою.
Отже, відмова головного лікаря встановити неповний робочий час для лікаря Тарасенка та медичної сестри Коваленко, якщо це не суперечить інтересам виробництва та згідно з можливостями роботодавця, є неправомірною.
Пояснення: